Аліменти на дітей: які зобов'язання у батьків і чи існують альтернативи грошовим виплатам

Як здійснюється обов’язок батьків щодо забезпечення утримання дітей

Згідно з положеннями Конституції України та Сімейного кодексу України, обидва батьки мають рівну відповідальність за утримання своїх дітей, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі, чи їхній шлюб розірвано, підкреслює юрист.

Після розлучення пари, яка має неповнолітніх дітей, суд може, за заявою одного або обох батьків, визначити місце проживання дитини з одним з батьків. Також, за потреби, суд вирішує питання щодо порядку утримання дитини, - зазначає Олександр Курявий.

Юрист зазначає, що обов'язок щодо утримання дитини у разі розірвання шлюбу між її батьками може бути виконаний у різні способи. Відповідно до першого способу, батьки за домовленістю між собою вирішують, як той з батьків, що проживає окремо від дитини, буде брати участь у житті дитини, зокрема, забезпечувати її у матеріальному плані.

Експерт зазначає: "У разі, якщо колишні партнери не здатні домовитися про виконання обов'язку забезпечувати дитину, суд може призначити виплату на утримання дитини, яка буде визначена або у відсотках від доходу матері чи батька, або у фіксованій грошовій сумі, на вибір того з батьків чи законних представників дитини, з ким вона проживає".

Той з батьків, що проживає окремо від дитини, зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дитини другому з батьків із дати набрання законної сили рішенням суду.

Олександр Курявий підкреслює, що навіть у разі судового вирішення питання стягнення аліментів, батько, який їх сплачує, не звільняється від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами, такими як розвиток здібностей, хвороба або каліцтво дитини.

Він додає: відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. До того ж той, хто сплачує аліменти на дитину, в повній мірі не є застрахованим від того, що їхній розмір може бути збільшений у судовому порядку.

Фото: Розмір аліментів може бути збільшений у судовому порядку (gettyImages.com)

Зважаючи на те, що деякі батьки можуть уникати обов'язку фінансового забезпечення своїх дітей до досягнення ними повноліття з різних причин (незадовільний рівень доходу, переїзд на постійне місце проживання за кордон, небажання бути боржником по аліментах), виникає потреба в пошуку альтернативних методів виконання цього обов'язку, - підкреслює Олександр Курявий.

Отже, для деяких батьків найкращим рішенням у питанні забезпечення дитини може бути вибір альтернативного шляху замість сплати аліментів. Зокрема, як зазначає юрист, можна скористатися можливістю, передбаченою статтею 190 Сімейного Кодексу України, і укласти договір про припинення права на аліменти в обмін на передачу права власності на нерухомість.

Таким нерухомим майном може бути житловий будинок, квартира, земельна ділянка та інші нерухомі об'єкти, що мають відповідний правовий статус згідно з ч. 1 ст. 181 Цивільного Кодексу України. Підписання такого договору звільняє одного з батьків, який передав нерухоме майно, від обов'язку сплачувати аліменти, але, відповідно до ч. 3 ст. 190 Сімейного Кодексу України, не звільняє його від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину", - зазначає експерт.

При виборі цього методу важливо дотримуватися певних вимог, які є необхідними для даного типу договору:

"Якщо дитина досягла 14-річного віку, вона бере участь в укладенні договору. При цьому власником нерухомості стає сама дитина або дитина разом із батьком чи матір'ю, з яким вона живе, на праві спільної часткової власності. За дотримання цих умов, у разі укладення договору, батько чи мати, з ким проживає дитина, зобов'язуються самостійно забезпечувати її," - пояснює Олександр Курявий.

Під час укладення угоди про припинення права на аліменти важливо переконатися, що будинок, квартира або її частина дійсно належать тому з батьків, хто мешкає окремо від дитини, і це право належним чином задокументоване.

Фото: Батьки зобовязані брати участь у додаткових витратах на дитину (gettyimages.com)

Після державної реєстрації права власності на нерухомість, це майно не може бути відчужене батьком або матір'ю, на утриманні якого знаходиться дитина, без попереднього отримання дозволу від органу опіки та піклування.

"З досягненням повноліття дитина набуває право в повній мірі самостійно розпоряджатися належним їй на праві власності майном", - зазначає юрист.

Він зазначає: у процесі розгляду питання щодо укладення договору про припинення права на аліменти, важливо враховувати, що такий договір може бути визнаний недійсним або розірваний в судовому порядку на підставі заяви однієї зі сторін у випадку порушення його умов.

"Перелік цих умов є вичерпним. Так, відповідно до ч. 6 ст. 190 Сімейного кодексу України, договір визнається судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини. В даному випадку у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно", - пояснює Олександр Курявий.

Єдиною підставою для розірвання зазначеного договору тим із батьків, який проживає окремо від дитини, є невиконання обов'язку по утриманню дитини тим із батьків, з ким вона проживає.