Оголошено про активізацію українізації: мовний омбудсмен роз'яснив ключові аспекти.

В Україні починається наступальна українізація / Фото: Freepik

Мовний Омбудсмен Тарас Кремінь оголосив про перехід від лагідної українізації до наступальної, пояснюючи нові нюанси та зміни в контролі за дотриманням мовного закону в Україні.

Елементи

За словами Омбудсмена, закон був розроблений так, щоб окремі його положення вводились поступово, що дозволило суспільству адаптуватися до нових правил.

Наступальна українізація передбачає суворий контроль за дотриманням мовного закону в усіх без виключення сферах суспільного життя на території України

Наприклад, обов'язкове обслуговування українською мовою стало чинним з 16 січня 2021 року, а впровадження мовних вимог у сфері культури відбулося ще пізніше.

Це сприяло запобіганню раптовим коливанням і забезпечило результативну імплементацію законодавства. Проте, після п’яти років поступового впровадження, настав момент для більш активного нагляду.

Кремінь акцентував увагу на тому, що українська мова міцно інтегрована в навчальний процес, а також відзначив, що депутати та посадовці практично повністю дотримуються законодавства.

Високопрофесійні державні службовці майже не допускають порушень мовного законодавства, а рідкісні інциденти перебувають під ретельним наглядом. Він підкреслив, що системні порушення, які мали місце раніше, вже не спостерігаються.

За словами Кременя, активна українізація є природним розвитком і фінальним етапом реформ, які стартували з ухвалення мовного закону.

Її метою є утвердження української мови як головної у всіх аспектах суспільного життя та зміцнення нагляду за дотриманням відповідних вимог.

Раніше Мінкульт поділився перекладом слів з окупантської мови мовою фактів.