Проблема СЗЧ та затримання Сергія Гнезділова свідчать про загрозу, яка може призвести до розпаду України на частини.

Затримання Сергія Гнезділова стало очікуваним для волонтера та політичного аналітика Геннадія Друзенка. Той, хто виступає проти системи, неминуче стикається з наслідками. Проте цей арешт не зможе усунути корінь проблеми несправедливості у військовій сфері...

ЗАТРИМАННЯ СЕРГІЯ ГНЕЗДІЛОВА

Державне бюро розслідувань затримало Сергія Гнезділова. Як мені відомо, Сергій не мав наміру втекти за межі країни, на відміну від депутата Артема Дмитрука, тому його арешт був лише питанням часу. Його дії справили занадто сильний резонанс і стали публічним викликом владі. Реакція в соціальних мережах, ЗМІ та суспільстві була надзвичайно активною. У подібних випадках будь-яка країна докладала б усіх зусиль, щоб покарати непокірного.

Система сигналізує: у СЗЧ ходити можна, але тихо. Про це свідчать десятки тисяч зареєстрованих кримінальних проваджень проти кількох тисяч судових вироків, винесених проти військовослужбовців, які самовільно залишили частину. Зрозуміло, що ДБР просто фізично не може впоратись з такою кількістю правопорушників. про яку останнім часом повідомляють ЗМІ. Але справу Гнезділова, є великий шанс, таки розслідують і доведуть до судового вироку.

Однак це не вирішить питання, яке Сергій намагався підняти своїм вчинком. Адже в країні, ще до запровадження "економічного бронювання", кількість чоловіків призовного віку, заброньованих для служби, у 1,5 рази перевищує кількість тих, хто входить до складу збройних сил, і майже в чотири рази більше, ніж тих, хто фактично бере участь у бойових операціях. Значна частина українців, чия доля наразі невідома, змогла отримати "білий квиток" через корумповані військово-лікарські комісії, тоді як інші, не менш корумповані територіальні центри комплектації, за хабарі "забули" або приховали чимало справ резервістів. Відтак, нерівномірність розподілу тягаря війни в суспільстві стає дедалі більш очевидною.

Ця несправедливість буде немов крига, що руйнує зимовий контейнер з водою, розриваючи Україну зсередини.

Я не закликаю "зрозуміти й пробачити" Сергія. Він дорослий хлопець і, сподіваюсь, розумів, що робив. Невідворотність покарання за порушення закону - одна із підвалин, на якій тримається будь-який правопорядок. Але, як на мене, покарання має бути максимально мʼяким, а висновки з демаршу Сергія - максимально вдумливими та стратегічними.

Просто "тимчасове призупинення бронювання", як це наказав президент, лише поглибить соціальну несправедливість. Адже ті, хто перетворив бронювання на інструмент корупційного бізнесу, вже встигли забронювати своїх клієнтів за гроші. Натомість доброчесні підприємці, які роблять важливі внески для фронту (наприклад, головний інженер компанії-виробника БПЛА, якого нещодавно мобілізували під час поїздки на роботу), могли просто не встигнути зібрати необхідні документи.

Посилення репресій проти дезертирів та осіб, які ухиляються від служби, навряд чи призведе до бажаного результату. Це не вирішує основну проблему масового явища "самоволки" — глибокої несправедливості в розподілі військового навантаження серед чоловіків призовного віку. До того ж, існує величезна тіньова індустрія, пов'язана з можливістю уникнення служби, яка обертає сотні мільйонів доларів і ставить під загрозу належне виконання обов'язку захищати свою країну.

Цікаво, чи насправді влада прагне усунути основну причину проблеми, а не лише її прояви? Проте, системний підхід та комплексне вирішення складних питань ніколи не вирізнялися серед особливостей команди ЗЕ...