Експерт вважає, що під час свого головування в Європейському Союзі Польща навряд чи ініціюватиме обговорення історичних питань з Україною.

Під час свого головування в ЄС Польща, ймовірно, не підніматиме історичні теми під час обговорень щодо вступу України до Європейського Союзу. Однак було б бажано, щоб відносини між двома державами покращилися.

Таку точку зору висловив у коментарі для Укрінформу директор Варшавського центру східних досліджень Войцех Кононьчук.

"Кононьчук зазначає, що польські чиновники прямо стверджують: незважаючи на існуючі розбіжності, це не заважає Польщі надавати і надалі військову підтримку Україні."

Директор Центру східних студій підкреслює значення атмосфери, що існує у відносинах між Україною та Польщею.

"Я знаю, що українці дуже хотіли б, щоб під час польського президентства усі розділи переговорного процесу були відкриті. Чи так станеться - я не знаю, але я впевнений, що атмосфера між Польщею й Україною була би краща, якби ці теми стосовно пошуку та ексгумації були зняті", - зазначає експерт.

Кононьчук підкреслює, що в даний момент обговорення інтерпретації історичних подій між Польщею та Україною не є в центрі уваги. Основна стурбованість як уряду, так і суспільства Польщі полягає в отриманні дозволу на ексгумацію.

"Представники українського уряду стверджують, що заборон немає, проте на польські запити щодо пошуку та ексгумації або не надходить жодної відповіді, або ж відповідь є відмовою після тривалого очікування. На думку експерта, ця проблема є вирішуваною."

Згідно з повідомленням Укрінформ, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 13 вересня висловив сподівання на істотний прогрес у переговорах щодо вступу до Європейського Союзу під час польського головування в першій половині 2025 року.

У той же час міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський звернувся до України з проханням вирішити питання, що стосується отримання дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт, пов'язаних із жертвами Волинської трагедії.

Тема Волинської трагедії є однією з найсуперечливіших в українсько-польських відносинах. Погляди Києва і Варшави на причини, відповідальність і кількість жертв з обох сторін дещо відрізняються. Польща наполягає, що виключну відповідальність за злочини, скоєні в 1943-1945 роках на Волині, несе українська сторона. Натомість Україна наголошує, що відповідальність несуть обидві сторони, а вибачення має бути взаємним.