Полюють на інформацію або ж просто релаксують: дослідники поділилися даними про три ключові групи користувачів, які заходять на Вікіпедію.
Наша цікавість не просто впливає на те, наскільки ми освічені, а й на спосіб, у який ми шукаємо і поглинаємо інформацію. Нещодавнє дослідження вчених розкрило саму суть нашої інтернет-цікавості, показавши, як вона різниться навіть між країнами.
Нещодавнє дослідження вчених зосередилося на вивченні звичок користування Вікіпедією, щоб виявити різноманітні моделі цікавості. Це дослідження, в якому аналізувалися дії 482 760 користувачів з 50 країн, розділило стилі споживання інформації на два основні типи: "активний користувач" та "дослідник". Виявилося, що ці стилі залежать від багатьох факторів, зокрема від географічного розташування, як зазначає ScienceDaily.
У Фокус.Технології запустили власний Telegram-канал! Приєднуйтесь, щоб бути в курсі останніх та найулюбленіших новин з наукового світу!
Дані незвичайного дослідження опублікувала Дені Бассетт, професорка Пенсильванського університету, і група її співавторів у журналі Science Advances.
Бассетт описує зайняту людину як людину, яка перескакує з однієї теми на іншу, керуючись виключно цікавістю, а не конкретною метою. Мисливець же, навпаки, орієнтований на досягнення мети, збираючи конкретну інформацію для вирішення певного завдання.
Дослідження виявило істотні культурні різниці у звичках користування веб-сайтами, які, як з'ясувалося, пов'язані з рівнем освіти та гендерною рівновагою. Результати показали, що мешканці країн з вищими показниками рівності більш схильні до вільного споживання інформації, подібно до зайнятих осіб, тоді як жителі країн з нижчими показниками рівності виявляють більш цілеспрямовану поведінку, схожу на мисливців. Ці знахідки свідчать про більш широкий вплив суспільства на способи обробки інформації людьми, і, за словами Бассетт, розуміння цих відмінностей може дати глибше уявлення про природу людської цікавості.
Їхнє дослідження ґрунтується на попередній роботі Девіда Лайдона-Стейлі, доцента Анненбергської школи комунікацій, який провів менш масштабне вивчення перегляду Вікіпедії у Філадельфії. Воно дало змогу виявити два стилі цікавості -- людини, що цікавиться, і мисливця, які згодом було підтверджено великим набором даних із Вікіпедії 14 мовами і в 50 регіонах. Перрі Зурн, професор філософії Американського університету і співавтор нової роботи, зіграв ключову роль у визначенні цих стилів цікавості, проаналізувавши різну історичну літературу.
У дослідженні вчених виявлено третій тип цікавості, відомий як "танцюрист". На відміну від хаотичних стрибків зайнятої особи, танцюрист виявляє креативність, об'єднуючи на перший погляд не пов'язані теми в більш організований спосіб, що було запропоновано Зурном у його попередніх роботах. Цей стиль передбачає, що цікавість може проявлятися як у випадковій, так і в інноваційній формі, що дозволяє створювати міждисциплінарні зв'язки, які можуть бути не відразу очевидними.
Дослідницька команда пропонує три можливі пояснення різниць у звичках користування веб-сайтами. Перша гіпотеза стверджує, що в патріархальних суспільствах з високим рівнем нерівності обмежується різноманітність пошукових поведінок, що призводить до більш цілеспрямованого, мисливського підходу. Друга теорія вказує на те, що цілі використання інтернет-ресурсів можуть варіюватися в залежності від країни: в більш рівноправних суспільствах користувачі, ймовірно, звертаються до Вікіпедії більше з метою відпочинку, ніж з професійних міркувань. На завершення, демографічні фактори, такі як вік, стать і рівень освіти, також можуть впливати на стиль і способи перегляду веб-сторінок.
У майбутньому науковці планують дослідити інші фактори, які можуть впливати на цікавість, зокрема, чи змінюються звички перегляду в залежності від часу доби або біологічних особливостей. Шубханкар Патанкар, аспірант, залучений до цього дослідження, особливо зацікавлений у використанні отриманих знань для створення штучного інтелекту, здатного імітувати людську цікавість. Це дослідження також порушує важливі питання щодо майбутнього навчання на цифрових платформах, таких як Вікіпедія, яка залишається поза межами комерційних інтересів.
Окрім наведених висновків, це дослідження створює нові перспективи для вивчення впливу різних мотивацій, пов'язаних із трудовою діяльністю або викликаних внутрішнім інтересом, на нашу поведінку під час перегляду веб-сайтів. Наступні дослідження можуть пролити світло на те, як розвиток комерційних алгоритмів, які дедалі більше визначають наш онлайн-досвід, здатен змінити суть людської цікавості в цілому.
Раніше видання Фокус повідомляло, що дослідники виявили способи визначення надзвичайно розумних особистостей. Існує поширене переконання, що розумних людей можна впізнати зразу, проте вчені вирішили зануритися глибше і виділити конкретні риси характеру, характерні для тих, хто володіє високим рівнем інтелекту.
Крім того, Фокус повідомляв про те, як виявити людей, наділених "рухливим інтелектом". Цей тип інтелекту суттєво відрізняється від традиційних форм, і дослідники виокремили певні особливості характеру, які допомагають ідентифікувати його носіїв.
