Згідно з доповіддю WWF, за останнє півстоліття чисельність диких тварин зменшилася на 73%.
Згідно з дослідженням WWF "Жива планета" 2024, наша планета доходить до критичних моментів, які створюють серйозні ризики для людства. У найближчі п'ять років міжнародна спільнота повинна буде докласти значних зусиль, щоб впоратися з подвійною кризою — як кліматичною, так і природною.
"Події, які розгорнуться протягом наступних п'яти років, істотно вплинуть на наше майбутнє на планеті, проте у нас є здатність і потенціал для зміни цього курсу."
(Світовий фонд охорони природи WWF)
Енергетичні та аграрні системи відіграють ключову роль у кліматичних змінах. Викопні види пального становлять приблизно 70% всіх викидів парникових газів. Виробництво їжі, в свою чергу, спричиняє більше чверті цих викидів. Крім цього, аграрний сектор відповідає за 70% споживаної води.
Індекс живої планети, створений Лондонським зоологічним товариством, охоплює близько 35 000 тенденцій змін у популяціях 5495 видів тварин за період з 1970 по 2020 рік.
Втрата та погіршення стану навколишнього середовища, головним чином викликані нашою системою виробництва їжі, становлять найбільшу загрозу для чисельності диких тварин по всьому світу. На другому місці за небезпекою знаходяться інвазивні види та епідемії. Внаслідок цього, найбільш суттєве зниження середньої чисельності диких тварин, за якими ведеться спостереження, спостерігається в Південній Америці та Карибському регіоні (95%), а також в Африці (76%) і Азійсько-Тихоокеанському регіоні (60%).
Найбільші скорочення чисельності видів спостерігаються у прісноводних екосистемах (85%), за ними слідують наземні (69%), а далі - морські (56%). Зниження чисельності популяцій може свідчити про ослаблення екосистем і їхню вразливість, що матиме серйозні глобальні наслідки, такі як зникнення лісів Амазонки або коралових рифів. Це, в свою чергу, негативно позначиться на продовольчій безпеці та добробуті населення.
Зокрема, один з напрямів, яким опікується WWF -- є захист осетрових видів риб, яким належить дуже сумний світовий рекорд зі зниження популяції. Загалом за період з 1970-х рр. їхня чисельність скоротилася приблизно на 90%.
Ситуація з осетровими рибами в Україні є вкрай тривожною. З 26 відомих видів осетрових, що існують у світі, в наших водоймах історично проживало 6, усі з яких занесені до Червоної книги України. Протягом періоду з 2016 по 2023 рік було зафіксовано 94 випадки браконьєрства та незаконної торгівлі, які призвели до загибелі 418 осетрових. Проте, ймовірно, реальні цифри значно вищі. Варто зазначити, що місто Одеса стало одним із головних центрів незаконної торгівлі цими цінними рибами.
Серед популяцій видів, які відстежує Індекс живої планети, зафіксоване на 65% зменшення чисельності амазонських рожевих річкових дельфінів за останні 20 років (Амазонас, Бразилія) . Під час надзвичайної спеки та посухи у 2023 р. лише у двох озерах загинуло понад 330 річкових дельфінів.
Стан дельфінів у Чорному морі опинився під серйозною загрозою через численні фактори, які посилюються в умовах військового конфлікту між Росією та Україною. У 2022 році в водах Чорного моря було зафіксовано більше 900 випадків загибелі дельфінів. Це питання стосується таких країн, як Україна, Румунія, Болгарія, Туреччина та Грузія. Хоча наведені дані не охоплюють всі випадки, вони слугують основою для подальшого дослідження та моделювання ситуації.
Індекс показує, що деякі популяції стабілізувалися чи збільшились завдяки ефективним зусиллям з охорони довкілля.
Наприклад, приблизно на 3% на рік впродовж 2010-2016 рр. в горах Вірунга в Східній Африці збільшувалась субпопуляція гірських горил та відновилась популяція європейського зубра в Центральній Європі. З 1950 по 2020 рік чисельність зубрів зросла з 0 до понад 6 800 особин.
В Україні, в семи областях, проживає 425 зубрів. Три з цих семи субпопуляцій є найбільш численними та життєздатними, налічуючи понад 120 особин кожна, і демонструють позитивну динаміку зростання.
Але критичною є ситуація в національному природному парку "Залісся", який зазнав негативного впливу російської окупації у 2022 році. В результаті стадо втратило більше третини тварин, включаючи всіх дорослих самців.
Наразі WWF-Україна планує транслокацію тварин з Вінниччини на Київщину. Команда вже напрацювала пропозиції до Національного плану дій зі збереження зубра, який покликаний покращити охорону цього рідкісного виду, започаткувала моніторинг зубра, встановила перші фотопастки для стеження за зубрами у середовищі їхнього існування.
Вирубка лісів та зміни клімату в Амазонському басейні викликають зменшення кількості опадів, що, за оцінками науковців, може призвести до критичного моменту, після якого екологічні умови стануть несприятливими для тропічних лісів. Це, в свою чергу, спричинить зміни в регіональних і глобальних кліматичних моделях, матиме вплив на продовольчу систему та перетворить Амазонський басейн із поглинача вуглецю на джерело викидів.
В Україні найбільше страждають від вирубок так звані самосійні ліси — природні лісові насадження, що з’явилися протягом останніх 20-30 років і не зареєстровані в офіційному лісовому фонді країни. Ці ліси ростуть на землях запасу або приватних ділянках (паїв). Приблизна площа таких лісів становить близько 1,5 мільйона гектарів. Саме вони підлягають вирубці для перетворення на ріллю або інші види землекористування.
У останні роки Європа стала свідком безпрецедентних кліматичних змін. Тривалі посухи, що охоплюють великі площі та тривають протягом декількох років, перетворилися на звичне явище. Ці екстремальні умови стають все більш небезпечними через вплив зміни клімату, що викликає серйозні кризи. Тривала відсутність опадів призводить до значних економічних втрат у різних галузях і суттєво погіршує якість водних ресурсів.
Згідно з інформацією, наданою Українським Гідрометцентром, за останні три десятиліття середня температура в Україні підвищилася на 1,2°C. У різних регіонах нашої країни спостерігається швидкість підвищення температури, що досягає 0,82°C за останні десять років. Для порівняння, в сусідніх державах цей показник становить від 0,47 до 0,59°C на десятиліття, а в північній півкулі та Європі — 0,34°C і 0,47°C на десятиліття відповідно. Ці факти вказують на те, що в Україні темпи підвищення температури є значно вищими, ніж у глобальному та європейському масштабах.
Країни досягли згоди щодо амбітних міжнародних цілей, спрямованих на зменшення наслідків втрати біорізноманіття (Глобальна рамкова угода про збереження біорізноманіття), стримування глобального підвищення температури на рівні 1,5ºC (Паризька кліматична угода) та вирішення проблеми бідності (Цілі сталого розвитку ООН).
Водночас у звіті "Жива планета" зазначається, що глобальні зобов'язання та місцеві заходи не наближаються до необхідного рівня, аби досягти запланованих цілей до 2030 року та уникнути критичних ситуацій.
У доповіді стверджується, що єдиний шлях досягнення прогресу в реалізації глобальних цілей полягає в усуненні причин зміни клімату та деградації природи через радикальну трансформацію наших енергетичних, аграрних і фінансових систем.
Міжнародні конференції з біорізноманіття та зміни клімату, що відбудуться цього року -- COP16 і COP29 -- це можливість для країн оцінити масштаб виклику.
WWF закликає країни розробити та впровадити більш амбітні національні природоохоронні та кліматичні стратегії (Національні стратегії та плани дій зі збереження біорізноманіття (NBSAPs) та Національно визначені внески (NDCs)), які передбачають заходи щодо зменшення глобального надмірного споживання та скорочення викидів. WWF закликає уряди розблокувати більше державного та приватного фінансування, що дозволить масштабувати дії та краще узгодити політику та впровадження щодо клімату, середовища та сталого розвитку. Як уряди, так і підприємства повинні швидко мінімізувати діяльність, що негативно впливає на біорізноманіття та клімат, і перенаправити фінансові ресурси від шкідливої практики на діяльність, яка сприятиме досягненню глобальних цілей.
"Природа подає тривожні сигнали! Кризові явища, пов’язані з втратою біорізноманіття і змінами клімату, виводять природні системи за межі їхніх можливостей, наближаючи нас до небезпечних глобальних переломних моментів, які можуть загрожувати життєздатності Землі та викликати дестабілізацію суспільства. Людство та природа по всьому світу відчують катастрофічні наслідки зникнення деяких з наших найцінніших екосистем, таких як тропічні ліси Амазонки та коралові рифи. Ситуація є критичною, але ми ще не перейшли межу неповернення. У нас є глобальні угоди та ініціативи, що націлені на відновлення природи до 2030 року, але прогрес у їх реалізації залишається мізерним і недостатньо терміновим", – наголошує Кірстен Схайт, генеральний директор WWF International.
Занотовки:
Звіт WWF "Жива Планета" 2024 -- це 15-те видання головної публікації WWF, що виходить раз на два роки. Повний звіт і короткі версії звіту доступні ТУТ, разом з додатковими кадрами та зображеннями.
Згідно з даними Глобального Індексу Живої Планети, середня чисельність диких популяцій хребетних тварин, таких як ссавці, птахи, земноводні, рептилії та риби, скоротилася на 73%. Ця відсоткова зміна індексу ілюструє середній пропорційний спад у чисельності контрольованих популяцій тварин на різних територіях світу, а не кількість конкретно зниклих видів чи популяцій.
Додаткова інформація про WWF (Всесвітню організацію охорони природи)
WWF — це незалежна організація, що займається охороною навколишнього середовища, яка має понад 38 мільйонів прихильників та розвиває міжнародну мережу, співпрацюючи з місцевими громадами в більш ніж 100 країнах світу. Наша мета полягає в тому, щоб зупинити деградацію природних екосистем і створити майбутнє, де люди живуть в гармонії з природою. Ми прагнемо зберегти глобальне біологічне різноманіття, забезпечити сталий розвиток відновлювальних ресурсів і сприяти скороченню забруднення та надмірного споживання.
Детальніше про ZSL (Лондонське зоологічне товариство) Інститут Зоології
ZSL -- міжнародна благодійна організація, заснована у 1826 році, яка, керуючись науковим підходом, працюючи над відновленням дикої природи у Великобританії та усьому світі, захищає види, що перебувають під загрозою зникнення, відновлюючи екосистеми та допомагає людям і дикій природі жити разом, надихаючи на підтримку природи. Завдяки нашим провідним зоопаркам у Лондоні та Уіпснейді, ми наближаємо людей до природи та використовуємо наш досвід для захисту дикої природи тут і зараз, надихаючи майбутніх зооохоронців на безперестанну любов до тварин.
