Які переваги принесе календар демобілізації?
Встановлені терміни демобілізації можуть значно підвищити моральний стан бійців, які вже більше двох років перебувають у бойових діях.
Цю інформацію подала BBC-Україна, згідно з даними DailyLviv.com. Відповідно до чинного українського законодавства, військовослужбовці, які були мобілізовані, а також контрактники, не мають права залишати свої підрозділи під час воєнного стану, навіть якщо їхні контракти вже завершились. Значна частина Збройних Сил складається з добровольців, які стали на захист своєї країни в перші дні повномасштабного конфлікту, а також тих, кого було мобілізовано примусово. На кінець вересня 2024 року вони вже провели на службі майже 30 місяців, причому багато з них більшість цього часу провели на фронті.
Наприкінці минулого - на початку поточного року, під час обговорення закону про посилення мобілізації, почалися розмови про встановлення у законодавстві граничних термінів служби навіть під час воєнного стану. Обговорювали терміни в 12, 24 і 36 місяців. Останній варіант спершу прописали в тексті законопроєкту про мобілізацію, але буквально напередодні голосування в парламенті головком ЗСУ Олександр Сирський і міністр оборони Рустем Умєров закликали негайно виключити цю норму. У підсумку більшість депутатів пристали на їхню вимогу.
"Якби ми це прийняли, то в деяких підрозділах досвідчені військові пішли б з армії в один момент - уявіть, що б це було, якщо в цих підрозділах немає досвідчених, на кого тоді спиратися? Тому ризики були величезні", - пояснював голова оборонного комітету Верховної Ради Олександр Завітневич в інтерв'ю ВВС Україна в червні цього року.
Проте, він підкреслив, що необхідно розробити новий законопроєкт, який чітко визначить терміни демобілізації. Міністерство оборони та Генеральний штаб ЗСУ повинні завершити цю роботу протягом наступних 8 місяців, тобто до кінця 2024 року. Однак, за інформацією джерела ВВС серед депутатів, обидва органи обіцяли підготувати цей документ ще раніше — до жовтня, щоб Верховна Рада мала можливість розглянути та ухвалити його. Виглядає на те, що цього не станеться в найближчий час. "Наразі немає навіть проєктів документів", — зазначило неназване джерело ВВС в українській владі стосовно законопроєкту про демобілізацію.
Інформоване джерело ВВС серед депутатів каже, що військове командування пояснює таку ситуацію просто - темпами мобілізації. Наприкінці весни і на початку літа - після набрання чинності закону про посилення мобілізації - її показники стрімко пішли вгору. Секретар оборонного комітету, депутат від фракції "Голос" Роман Костенко казав, що такі темпи цілком влаштовували генштаб ЗСУ. Однак на початку осені динаміка призову впала.
Ірина Фріз, депутатка від "Європейської солідарності" та представниця оборонного комітету, повідомила, що останнє слухання щодо мобілізації, в якому брали участь представники Міністерства оборони та Генерального штабу, відбулося 18 вересня. Вона зазначила, що військове керівництво продовжує моніторити ситуацію з мобілізацією, щоб оцінити можливість формування необхідних резервів. У зв'язку з цим терміни підготовки законопроєкту про демобілізацію перенесені на кінець року. "Я не побачила готовності запропонувати конкретні терміни демобілізації", - підкреслила Фріз у коментарі для ВВС. Окрім питання резервів, депутатка також вказує на відсутність "політичної волі" з боку влади для вирішення цієї проблеми.
Інша членкиня оборонного комітету, Соломія Бобровська з фракції "Голос", переконана, що в цьому році закон про демобілізацію не буде прийнято. "Я на 99% впевнена, що його не внесуть", – зазначає вона. За словами депутатки, виявилося, що нестача людських ресурсів у збройних силах є більшою, ніж раніше заявляло військове керівництво. Т навіть підвищення темпів мобілізації влітку не змогло вирішити цю проблему. Бобровська підкреслює, що подавати будь-які законодавчі ініціативи щодо демобілізації без підтримки від влади не має сенсу, оскільки їх не підтримають у сесійній залі.
Наприкінці минулого року влада заявила про плани мобілізувати 450-500 тисяч людей, однак пізніше і президент Володимир Зеленський, і головком Олександр Сирський заявили, що ця цифра насправді має бути "суттєво менша". У липні німецьке видання Die Welt писало про намір України мобілізувати 200 тисяч людей до кінця року.
Ще в серпні Федір Веніславський, депутат від "Слуги народу" та колишній представник президента в парламенті, відкрито висловлював думку, що у зв'язку із напруженою ситуацією на фронті та зростанням чисельності російських військ, питання демобілізації в Україні є "складним".
"На сьогоднішній день історія світових воєн не містить жодних прецедентів, коли під час повномасштабного конфлікту або у момент протистояння агресії проводились балістичні дії щодо звільнення з військової служби тих, хто захищає територіальну цілісність та суверенітет держави", - зазначив представник провладної фракції.
Міністерство оборони не надало відповідь на запит ВВС з цього приводу. Відділ комунікацій Генерального штабу Збройних сил України повідомив, що зможе прокоментувати тему демобілізації лише після підготовки відповідного законопроєкту. На цей момент інформації про нього немає.
Тема демобілізації стосується не лише етичних аспектів, але й впливу на бойову готовність солдатів, зазначає військовий психолог Андрій Козінчук. "Ми можемо продовжувати військові дії ще 100 років без змін, але важливо розуміти, що з часом і під впливом психотравмуючих ситуацій ефективність військовослужбовців поступово знижується. Це зниження спостерігається кожні три місяці", - ділиться він у коментарі для ВВС Україна.
Що означає зниження ефективності? У військових спостерігається зниження уваги, погіршення пам'яті та зменшення здатності до концентрації. Загалом, всі когнітивні функції людини зазнають негативного впливу, зазначає психолог. Він відзначає, що моральні сили більшості українських солдатів поступово вичерпуються, а деякі з них вже переживають повну деморалізацію. За словами Козінчука, "золотим стандартом" НАТО вважається, що військовий може перебувати в зоні бойових дій не більше шести місяців, у деяких випадках - до року.
Проте, як зазначає він, в Збройних Силах України ситуація є зовсім іншою, оскільки військові діють здебільшого на своїй рідній землі, що надає їм додаткові "моральні сили" для захисту своєї країни. У них не виникає розчарування через нерозуміння мети своєї участі у бойових діях, на відміну від противника. "Проте ця межа витривалості не є безмежною. Поняття моралі та бойового духу стикається з реаліями біології, фізіології та психології", - підкреслює Козінчук.
Він ілюструє свою точку зору, згадуючи події в німецьких збройних силах на третій рік Другої світової війни. У цей час солдати Вермахту зіткнулися з різким зниженням морального духу та відчуттям пригніченості через тривале перебування на фронті.
Повертаючись до українських реалій, Козінчук підкреслює важливість встановлення хоча б приблизних термінів демобілізації. Навіть якщо ці терміни будуть далекими, вони нададуть військовим відчуття стабільності у своєму майбутньому та сприятимуть підвищенню морального духу. "Це допомогло б уникнути емоційного вигоряння, - зазначає психолог. - Таке вигоряння веде до втрати енергії та креативності, зниження самооцінки. В результаті знижується психологічна стійкість, військові можуть виглядати апатичними, виявляючи байдужість до навколишнього світу".
