УІНП "намагається прийняти рішення" щодо проведення у 2025 році експедицій, що стосуються пошуку жертв Волинської трагедії, - зазначив Дробович.
Український інститут національної пам'яті (УІНП) планує включити до свого робочого графіка на 2025 рік пошукові роботи в Рівненській області. Це рішення може бути зумовлене зверненням польських громадян, які висловили зацікавленість у проведенні пошуку та ексгумації останків своїх родичів, повідомляє УІНП.
"УІНП залишається відкритим до взаємодії з польськими інституціями у сфері пошуку, збереження і догляду за місцями памʼяті українців у Польщі та поляків в Україні... УІНП схиляється до рішення піти назустріч інтересам громадян Польщі та як виключення безпосередньо взяти на себе роль координатора у проведенні пошукових робіт на запит польських громадян із запрошенням польської сторони в ролі спостерігача. Тож у разі отримання від польських громадян необхідних уточнень щодо локалізації потенційних місць пошуку ми будемо старатися допомогти їм, попри війну і складну економічну ситуацію", - розповів голова УІНП Антон Дробович.
1 жовтня, під час Варшавського безпекового форуму, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у відповідь на запитання Радіо Свобода зазначив, що Україна відкрита до діалогу з польськими партнерами щодо складних аспектів спільної історії.
Польща планує підняти питання "складної історії" у своїх відносинах з Україною, зокрема стосовно ексгумацій польських жертв Волинської трагедії. Це питання буде обговорюватися вже в першому розділі переговорів про членство України в ЄС. Про це повідомив заступник міністра закордонних справ Польщі Владислав Теофіл Бартошевський в ефірі Polsat News 30 вересня.
Тема Волинської трагедії залишається однією з найсуперечливіших у контексті українсько-польських відносин. Погляди Варшави та Києва розходяться щодо причин, відповідальності та кількості жертв з обох боків. Найбільша розбіжність стосується оцінки чисельності жертв серед поляків та українців, а також звинувачень, які польська сторона висуває на адресу УПА в зв'язку з масовими вбивствами поляків на Волині.
У 2017 році Український інститут національної пам'яті запровадив заборону на ексгумацію тіл з могил. Цю ініціативу розглядали як реакцію на пасивність польського уряду в питанні охорони українських поховань на території Польщі.
Після того як Володимир Зеленський став президентом України в 2019 році, було скасовано заборону, і польські дослідники змогли здійснити певні дослідження на українській території. У свою чергу, Польща відновила пам'ятник українським військовим у Монастирі, який був знищений вандалами, проте без відновлення імен героїв.
