Швейцарское правительство рассматривает Украину как важный приоритет, заявил посол.
Не так давно з'явилася новина про те, що Швейцарія висловила підтримку "мирному плану", розробленому Бразилією та Китаєм. Це викликало розчарування в Україні, адже саме у Швейцарії проходив Перший глобальний саміт миру, а країна активно залучена до тематичних конференцій, які розглядають окремі аспекти "Формули миру". Чи могли б ви пояснити причини такого рішення?
Дякую за ваше запитання. Я радий можливості прояснити нашу позицію. Вважаю, що виникло певне непорозуміння. По-перше, Швейцарія не долучилася до підписання підсумкового комюніке, яке було прийняте на зустрічі, організованій Китаєм і Бразилією в кінці вересня в Нью-Йорку. По-друге, ми були присутні на цій зустрічі, але в статусі спостерігачів. І нарешті, хочу підкреслити, що наша позиція залишилася незмінною. Швейцарія дотримується чіткої позиції: будь-яке рішення у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України має повністю відповідати міжнародному праву, Статуту ООН і, зокрема, поважати територіальну цілісність та суверенітет України.
Ми вважаємо, що варто розглядати всі мирні плани, які дійсно поважають міжнародне право, Статут ООН, територіальну цілісність і суверенітет.
І це навіть знайшло своє відображення у підсумковому комюніке першого Саміту з питань миру в Україні, який відбувся у Швейцарії в червні: "Цей саміт був побудований на попередніх дискусіях, які відбулися на основі української формули миру та інших мирних пропозицій, які відповідають міжнародному праву, в тому числі Статуту ООН".
Отже, з огляду на цю позицію, Федеральний департамент закордонних справ Швейцарії ухвалив рішення долучитися до цієї зустрічі, знову виступаючи в ролі спостерігача.
Це рішення було прийнято, тому що ми вважаємо, що важливо говорити про мир в ситуації, коли ми маємо війну, яка спричиняє величезні страждання і жертви. І це саме те, що ми робили в червні в Бюргенштоці, коли ми зібрали широке коло країн саме для того, щоб обговорити перспективи мирного процесу. Але знову ж таки, дозвольте мені сказати, що наша позиція не змінилася. Нічого про Україну не повинно вирішуватися без України.
Після проведення першого мирного саміту в Бюргенштоці було заявлено про намір повідомити Росію про досягнуті результати. Чи мали місце якісь комунікації, і чи плануєте ви вести переговори з Росією напередодні другого мирного саміту?
Ми повідомили кілька важливих держав про підсумки Мирного саміту в Україні, що відбувся в Бюргенштоці. Швейцарія підтримує активний діалог з різними країнами по всьому світу.
Ми не маємо інформації про деталі підготовки до другого Саміту миру, проте знаємо, що тривають тематичні зустрічі, присвячені елементам Формули миру, які є продовженням Першого саміту. Ми уважно слідкуємо за всім, що стосується обговорень зусиль української влади в контексті Саміту. Ми підтримуємо тісний зв'язок з ними і, безсумнівно, будемо готові надати Україні допомогу в організації Другого саміту.
Отже, ви спілкувалися з росіянами щодо Першого мирного саміту?
Як я вже згадував, ми підтримуємо зв'язок з численними країнами. Ми повідомляємо їх про підсумки першого Мирного Саміту, що відбувся у Бюргенштоці.
Давайте обговоримо підтримку України від Швейцарії. З'явилися новини, що комітет парламенту Швейцарії, відповідальний за питання безпеки, розглядає можливість дозволити постачання озброєння в Україну за певних умов. Як ви думаєте, чи це реально? Які умови можуть спонукати Швейцарію змінити свою позицію щодо надання дозволу на використання швейцарської зброї?
Швейцарія є нейтральною державою, однак її нейтралітет не означає бездіяльність. Тому ми активно підтримуємо Україну в різних сферах. Щодо експорту зброї та реекспорту військових матеріалів, Швейцарія підпорядковується законодавству, зокрема "Закону про військові матеріали". Водночас, ми дотримуємося принципу рівного ставлення, закріпленого в законі про нейтралітет. Це юридично пояснює, чому ми не можемо надати згоду на реекспорт військових матеріалів до України.
Однак у нашому парламенті вже певний час ведуться дебати щодо пошуку шляхів вирішення цієї проблеми. Під час обговорень в парламенті виникає кілька різних пропозицій.
Ви маєте уявлення, скільки часу може зайняти ухвалення рішення?
Я не маю можливості висловлюватися щодо роботи парламенту. У них існують свої терміни та процедури. Проте можу зазначити, що парламент усвідомлює важливість цієї теми як політичного питання і активно залучився до обговорення, прагнучи знайти можливі рішення.
Отже, в тривалій перспективі, чи знадобиться для цього кілька років? Або, можливо, місяців?
Враховуючи, що дискусії вже тривали досить довго, можна очікувати, що десь наступного року ми дійдемо до голосування.
Тоді давайте поговоримо про іншу допомогу. Як Швейцарія допомагає Україні з 2022 року, і скільки вже надано підтримки в різних сферах? Як щодо "зимової підтримки"?
Передусім, варто зазначити, що Швейцарія почала надавати підтримку Україні не лише з 2022 року. Протягом понад 25 років ми реалізуємо конкретні проєкти співпраці в Україні. Це дозволило нам у лютому 2022 року оперативно адаптувати нашу допомогу до швидко змінюваних потреб, оскільки у нас вже були налагоджені мережі та місцеві партнери. За останні 2,5 роки ми інвестували близько 470 мільйонів швейцарських франків у підтримку України та людей, які залишилися в країні, а також активно допомагаємо українським біженцям у Швейцарії. Загалом ця сума перевищує 3 мільярди швейцарських франків.
Наші сфери підтримки охоплюють не лише гуманітарну допомогу, а й відновлення житлових приміщень, дахів і вікон, очищення води, а також ініціативи у галузі охорони здоров'я, включно з психічним здоров'ям, цифровізацією, децентралізацією, урбаністичною мобільністю та енергоефективністю. Одним із наших ключових напрямків є розмінування та підтримка малого і середнього бізнесу. У нашій команді також є фахівці, які займаються питаннями миру та прав людини. Як відомо, Швейцарія активно співпрацює з багатосторонніми агентствами для реалізації великих проєктів, але ми також беремо участь у безпосередніх діях.
У мене є колеги з посольства, які щотижня відправляються на схід і південь України, поблизу лінії фронту. Це дозволяє нам застосовувати дуже цілеспрямований і ефективний підхід, що враховує потреби людей, які потребують підтримки.
Як ви вже зазначили, ми наближаємося до зимового періоду, і активно займаємося підготовкою до нього. Наша робота відбувається на двох фронтах. По-перше, ми підтримуємо ініціативи української влади, зокрема в рамках енергетичних проєктів, що включає постачання трансформаторів, генераторів та інших необхідних засобів. По-друге, ми надаємо допомогу місцевим партнерам у вигляді фінансових внесків, а також забезпечуємо їх одягом, продуктами харчування та водою.
Ми усвідомлюємо, що Швейцарія активно підтримує Україну у процесі децентралізаційних реформ.
Ми активно беремо участь у швейцарсько-українському проєкті DECIDE, а також в українському проєкті "Згуртованість та регіональний розвиток" (UCORD), що зосереджується на децентралізації. Швейцарія вже 17 років підтримує ці ініціативи, ще до прийняття закону про децентралізацію. Коли я спілкуюся з експертами та представниками громад, вони одностайно зазначають, що децентралізація значно покращила здатність країни швидко реагувати на російську військову агресію. Я також намагаюся якомога частіше виїжджати з Києва, щоб ознайомитися з різними реаліями та потребами в інших регіонах.
Ще одна важлива сфера ваших зусиль, про яку ви згадали, – це цифрова трансформація. На якому етапі наразі знаходиться підтримка цієї області?
Ми активно підтримуємо процес диджиталізації в рамках швейцарсько-української програми EGAP. Це надзвичайно важливий аспект, оскільки ми розуміємо, що цифрові технології сприяють не лише численним реформам, але й позитивно впливають на різні сфери суспільства. Вони забезпечують громадянам доступ до ефективних державних послуг, допомагають боротися з корупцією та сприяють зміцненню довіри між населенням і владою. Я вважаю, що це є критично важливим елементом для функціонування демократії. Нещодавно Федеральна рада Швейцарії ухвалила рішення виділити 58,7 млн швейцарських франків на підтримку цифровізації в Україні через програму EGAP до 2028 року.
Зверніть увагу на проекти "Дія" та "Мрія" – вони отримали значну підтримку з боку Швейцарії. На мій погляд, це справжній прорив, яким Україна може з гордістю хвалитися. Впевнений, що ми можемо багато чого перейняти у України в цій сфері.
Проллємо світло на ситуацію з замороженими активами Росії. Літнього сезону Європейський Союз оголосив про виділення 1,5 мільярда євро на підтримку України. Це стало першим внеском, отриманим з прибутків від російських активів, заморожених внаслідок агресії. Однак в медіапейзаже з'явилася інформація про те, що Швейцарія не має наміру приєднуватися до ініціативи ЄС. Чи це справді так? Розкажіть більше про це питання.
По-перше, існує дві ключові різниці між замороженими активами приватних осіб та держави в Росії. У минулому році ми здійснили детальний аналіз і прийшли до висновку, що конфіскація приватних активів, які мають законне походження, без відповідної компенсації є недопустимою. Це суперечило б основам нашої федеральної конституції, а також міжнародним зобов'язанням, що їх взяла на себе Швейцарія. Це перше зауваження.
Коли мова заходить про суверенні активи Росії, державні ресурси залишаються замороженими. Ми заблокували 8,5 мільярда доларів державних активів у Швейцарії. Ця країна уважно спостерігає за міжнародними обговореннями, які стосуються використання надзвичайних доходів від утримання цих активів, відомих як "windfall profits". Швейцарія постійно підкреслює, що будь-яке прийняте рішення має дотримуватися принципу верховенства права.
Я також хочу зазначити, що суверенні активи, які наразі заморожені в Швейцарії (на суму 8,5 мільярдів доларів), не генерують непередбачених доходів у розумінні ЄС чи G7. Насправді, вони знаходяться під контролем швейцарських комерційних банків.
Швейцарія активно вводить обмежувальні заходи проти російських підприємств та громадян. Яким чином ви вважаєте, що ці санкції впливають на ситуацію, і чи планується їх подальше застосування?
Так, Швейцарія вирішила одразу після початку повномасштабної військової агресії Росії прийняти санкції, які були вирішені у ЄС. Ефективність санкцій та міжнародна координація з цього питання є дуже важливими для швейцарського уряду. Ми тісно співпрацюємо з міжнародними партнерами і особливо з країнами-однодумцями, щоб забезпечити ефективність імплементації санкцій. І ми будемо продовжувати це робити.
Що змінилося для Швейцарії після повномасштабного вторгнення Росії в Україну?
Ми спостерігаємо, що перебуваємо в надзвичайно складній реальності. Ніхто не міг передбачити, що війна знову спалахне на європейській землі. Сьогодні видно, що багатостороння система та порядок, що ґрунтується на правилах, стикаються з серйозними викликами. Для такої країни, як Швейцарія, яка є невеликою за площею та орієнтована на експорт, дотримання міжнародного права та правил є критично важливими для її існування.
З іншого боку, Швейцарія прийняла велику кількість біженців з України. Вважаю, що населення цієї країни проявило значну підтримку українцям, і ця допомога триває. Спеціальний захисний статус для українських біженців у Швейцарії був продовжений до 4 березня 2026 року. Наразі в країні перебуває приблизно 66 тисяч українських переселенців, і їх кількість залишається стабільною протягом останнього року. Приблизно 25% з них активно шукають роботу. Уряд має намір підвищити цей показник до 40%.
Є три ключові бар'єри, які ускладнюють працевлаштування українських біженців у Швейцарії. По-перше, це невизнання українських дипломів у цій країні. По-друге, відсутність знання офіційних мов Швейцарії є серйозною перешкодою. І, нарешті, третя проблема, можливо, найзначніша, полягає в тому, що швейцарські роботодавці та українські біженці, які шукають роботу, не мають можливості знайти один одного.
Яка позиція Швейцарії щодо звернень України про допомогу у поверненні своїх громадян, зокрема тих, хто підлягає військовій службі?
Я усвідомлюю, що в деяких країнах ведуться дискусії щодо можливості обмеження соціальних пільг для українських чоловіків. Проте вважаю, що реалізувати такі диференціації на практиці є вкрай складно. У Швейцарії статус захисту надається всім українцям, незалежно від їхньої статі. Проте ми стикаємося з дилемою. З одного боку, наша політика завжди була спрямована на повернення біженців в Україну в певний момент, оскільки ми знаємо, що країна потребує своїх громадян для відновлення. З іншого боку, важливим є також інтеграція людей, особливо дітей, у швейцарське суспільство.
Чи вважаєте ви, що увага до України та підтримка України може зменшитися після ситуації в Ізраїлі та з Іраном?
Світ наповнений різноманітними конфліктами, і потреби у допомозі значно перевищують наявні ресурси. Проте Україна залишається ключовим пріоритетом для швейцарського уряду. Це підкреслюється в нашій зовнішньополітичній стратегії на найближчі чотири роки. Швейцарія планує інвестувати 5 мільярдів швейцарських франків протягом наступних 12 років для відновлення України, що свідчить про серйозність наших зобов'язань. У рамках цього плану швейцарський уряд має намір виділити 1,5 мільярда швейцарських франків (близько 1,7 мільярда доларів) на проєкти відновлення в Україні в найближчі чотири роки. Проте ця ініціатива все ще потребує схвалення парламенту. Сподіваємося, що рішення буде ухвалене до кінця року, і ці кошти будуть доступні на період з 2025 по 2028 рік.
Окрім цього, кілька тижнів тому ми також призначили спеціального представника або делегата уряду Швейцарії, який займатиметься питаннями відновлення в Україні. Ця посада є унікальною та має високий статус. Новий представник розпочне свою діяльність у січні наступного року.
Швейцарія стане господарем конференції, присвяченої проблемам протимінної діяльності в Україні (UMAC2024), яка відбудеться 17 та 18 жовтня в Лозанні. Які ваші сподівання щодо цієї події? Яка основна мета цього заходу?
Гуманітарне розмінування є критично важливим аспектом для України, оскільки воно слугує основою для соціального та економічного відновлення країни. Конференція в Лозанні має на меті привернути увагу світової спільноти до актуальних потреб України. Це лише перший крок на шляху до змін. Наступним етапом стане обмін досвідом, а найважливіше – забезпечення тривалої підтримки України. Разом із представниками України ми розробляємо "Лозаннський заклик до дій". Сподіваємося, що цей документ стане потужним інструментом, який визначить подальший шлях розвитку.
Для Швейцарії це питання має велике значення, адже розмінування є основою для відновлення. Цей процес сприятиме швидшому відкриттю земель для сільського господарства, відновленню експорту та створенню нових робочих місць.
В останні дні вересня 2023 року Федеральна рада ухвалила рішення про виділення 100 мільйонів швейцарських франків, які будуть використані виключно для боротьби з мінами в Україні. Я впевнений, що ми займаємо одну з провідних позицій серед донорів у цій сфері. Це охоплює традиційні методи розмінування, що реалізуються на місцях за участі спеціально підготовлених фахівців.
Ми здійснюємо цю діяльність завдяки Швейцарському фонду розмінування (FSD). Значна частина їхніх працівників тут – це місцеві українці. FSD реалізує два масштабні проєкти за наші фінансові ресурси, один з яких розташований у Харківській області. Цього року вони також запустили новий проєкт у Херсонській області.
У нас також функціонує центр експертизи в Женеві, відомий як Женевський міжнародний центр з гуманітарного розмінування. Цей центр надає консультації українському уряду з питань найефективніших практик і міжнародних стандартів у сфері протимінної діяльності. Крім того, Швейцарія забезпечує постачання необхідної техніки для розмінування, зокрема для Державної служби з надзвичайних ситуацій. Постачальником є швейцарська компанія, яка також має тут свій центр технічного обслуговування, що є важливим аспектом їхньої діяльності.
Ми також підтримуємо важливий проєкт з розмінування сільськогосподарських земель, який реалізується Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН та Всесвітньою продовольчою програмою.
Мене цікавить тема відновлення України. Нещодавно в Швейцарії пройшла перша конференція на цю тему (URC2022). Яким чином Швейцарія уявляє собі процес відновлення, і яку роль у ньому відіграє ваш бізнес на даний момент?
Минулого тижня в Києві відбулася спільна економічна комісія, яка стала вже 14-ю сесією і першою з моменту закінчення 2021 року. Делегація з нашої сторони прибула в Україну разом із представниками швейцарського бізнесу. Багато компаній, які працювали в Україні до 2022 року, залишилися тут і після початку російської військової агресії. Я дійсно вражений їхньою стійкістю та активністю. Наприклад, одна з компаній створила соціальний фонд на суму 1 мільйон швейцарських франків для своїх співробітників. Я також чув від багатьох інших компаній, що вони реалізують подібні ініціативи. Це дійсно вражає, як ці підприємства намагаються зберегти робочі місця, продовжують сплачувати податки і підтримують своїх працівників.
Як я згадував раніше, ми маємо пакет у розмірі 1,5 мільярда швейцарських франків, призначений для відновлення протягом наступних чотирьох років, який наразі чекає на затвердження парламентом. Цей процес стартує на початку наступного року. Звичайно, для реалізації реконструкції необхідна участь приватного сектору, і ми плануємо провести кілька заходів у цьому напрямку.
Першим етапом є залучення швейцарських компаній, які вже мають присутність в Україні. Вони повинні реагувати на нагальні потреби української сторони. Ми також сподіваємося, що ці компанії зможуть не лише зберегти, а й, можливо, збільшити кількість робочих місць в Україні. Ми активно підтримуємо, наприклад, ініціативи компаній, що спрямовані на технічне та професійне навчання. Це, до речі, є дуже актуальним у Швейцарії, де дві третини молоді отримують освіту не в університетах, а в професійно-технічних навчальних закладах. Ми також прагнемо популяризувати ці підходи в Україні.
А як щодо воєнних ризиків? Наскільки це стримує бізнес від приходу в Україну?
Дві потужні швейцарські компанії вже активно інвестують в Україну, збудувавши дві нові фабрики, які забезпечують масштабне виробництво на заході країни. Вони вже реалізували свої проекти на українській території. Проте для інших інвесторів існують певні труднощі, одна з яких полягає в зниженні ризиків. Питання страхування воєнних ризиків залишається актуальним і вимагає нашої уваги та зусиль для його вирішення.
Проте я переконаний, що в Швейцарії існують компанії, діяльність яких може бути цікавою для України або відповідати її потребам. На початку наступного року ми маємо намір провести «фактичну місію» високого рівня за участю керівників швейцарських компаній, які проявляють інтерес до процесу відновлення України.
Крім того, ми отримали інформацію про можливості для українських біженців, які знаходять роботу в компаніях Швейцарії.
На даний момент це лише міркування, але в мене виникла одна цікава пропозиція. Наприклад, швейцарські фірми, які наймають українських біженців у Швейцарії, могли б також подумати про можливість працевлаштування українців в їхніх офісах в Україні. Я маю на увазі, що деякі компанії можуть бути обережними щодо інвестицій у навчання або підвищення кваліфікації біженців, адже не можуть передбачити, коли ці працівники можуть залишити країну. Тому, можливо, варто розглянути ідею, що колись біженці зможуть повернутися до України і продовжити свою діяльність у тих же швейцарських компаніях, але вже на рідній землі.
