Вільнюс обирає лівий курс: як нова влада в Литві може вплинути на підтримку України.
Лідерка литовських соціал-демократів Вілія Блінкявічюте на виборчій дільниці, де вона найімовірніше стане новою головою уряду. Вільнюс, 27 жовтня 2024 року.
У нашій доброзичливій Литві незабаром відбудуться зміни в уряді, і правляча партія "Союз Вітчизни - Литовські християнські демократи" перейде в опозицію.
Якщо після підсумків першого туру парламентських виборів зміна влади не виглядала явною — консерватори все ще мали можливість залишитися при владі в рамках великої коаліції, — то результати другого туру, що відбувся 27 жовтня, виявилися надзвичайно промовистими.
У другому турі відбувся знаковий успіх литовських соціал-демократів, очолюваних Вілією Блінкявічюте, яка, ймовірно, стане новим прем'єр-міністром країни. Водночас для консерваторів ця поразка стала сигналом до необхідності нових виборів: голова партії та міністр закордонних справ Габріелюс Ландсбергіс подав у відставку.
Хто стане новим форматором уряду Литви? І як це може позначитися на підтримці України?
"Необхідно відзначити, що повідомлення виборців є цілком зрозумілим як для партії, так і для мене особисто. Ігнорувати цей сигнал було б помилкою. Усвідомлюючи його значення, я, з великою відповідальністю, оголошую про своє рішення піти у відставку з посади голови партії", - заявив Габріелюс Ландсбергіс у ранковій промові 28 жовтня.
Для керівника партії "Союз Вітчизни - Литовські християнські демократи" другий етап парламентських виборів виявився подвійним ударом.
Якщо у першому турі провідна партія, хоч і опинилася на другій позиції, але різниця з соціал-демократами була мінімальною, то в другому турі консерватори зазнали дуже важкої поразки.
У другому турі голосування пройшло у 62 округах, де вибори в першому турі не показали переможця (загалом у Литві обирають 141 депутата - 71 по багатомандатному округу та 70 - по мажоритарці).
З цих 62 мандатів консервативна партія змогла отримати лише десять. В результаті, у новому парламенті їхня фракція налічуватиме всього 28 депутатів, тоді як раніше їх було 49.
Натомість соціал-демократи у другому турі виграли аж 32 мандати і в цілому матимуть фракцію з 52 депутатів. Це історична перемога для партії, яка у нинішньому парламенті мала одну з найменших фракцій - лише 12 представників.
Крім того, Габріелюс Ландсбергіс не зміг виграти свій виборчий округ, зазнавши поразки від Симонаса Кайріса, представника Ліберального руху.
Хоча у нього була перспектива потрапити до парламенту за партійним списком, Ландсбергіс вирішив відмовитися від цієї можливості.
"Я не можу уникнути того факту, що партія опиняється під впливом негативного дискурсу чи наративу, пов'язаного з моєю особистістю та моєю родиною... Я переконаний, що партія повинна мати можливість досліджувати нові шляхи розвитку та трансформації, не заважаючи собі через проблеми, пов'язані з моєю особою", - зазначив він, пояснюючи своє рішення.
Фаворитом на посаду нового голови партії є нинішня очільниця уряду Інгріда Шимоніте. Зокрема, саме її кандидатуру підтримав і Ландсбергіс. Втім, конкуренцію прем'єрці може скласти один із найбільш популярних членів її уряду - міністр оборони Лаурінас Кащюнас.
Вже після завершення першого туру стало очевидно, що соціал-демократи мають найбільші перспективи стати ключовою силою у формуванні майбутньої коаліції. Другий тур лише підтвердив цю думку, зробивши її беззаперечною.
Із значною вірогідністю новою прем'єркою стане Вілія Блінкявічюте, лідерка соціал-демократів. Її кандидатуру також підтримує президент Гітанас Науседа.
Хоча Блінкявічюте наразі не висловлює чіткої готовності очолити уряд, вона підкреслює, що рішення про кандидатуру повинно бути погоджене політрадою партії. Іншим можливим кандидатом на пост прем'єра вважається колишній лідер партії Гінтаутас Палуцкас. Варто зазначити, що в Литві вже були випадки, коли переможча партія пропонувала посаду голови уряду фахівцеві, який не є членом партії.
Натомість вже відомо, хто стане першим коаліційним партнером соціал-демократів. Ще відразу після першого туру відповідні переговори почали вести з партією "Союз демократів "В ім'я Литви". За результатами цих виборів ця нещодавно створена лівоцентристська політична сила отримала 14 мандатів.
Після проведення другого туру лідер партії Саулюс Скверняліс завітав до штабу соціал-демократів, де підтвердив угоду щодо створення коаліції. Очікується, що в новому складі Сейму він займе пост спікера.
Проте ці дві партії разом отримають лише 66 депутатських місць, у той час як для формування більшості потрібно 71.
Це означає, що нова коаліція потребує ще одного учасника. Проте також і те, що переможці виборів мають можливість обирати собі якомога зручнішого партнера.
Перш за все, це свідчить про те, що правопопулістська партія "Зоря Німану", яка зайняла третє місце на цих виборах, точно не стане частиною коаліції. Ця партія має дуже погану репутацію через антисемітські та, рідше, проросійські висловлювання її лідера Ремігіюса Жемайтайтіса.
Тепер вже не зовсім зрозуміло, чи втретею силою коаліції, як це було заплановано раніше, стане Союз селян та зелених під керівництвом бізнесмена Рамунасом Карбаускісом, який здобув вісім мандатів у новообраному Сеймі.
Невзираючи на свою ліву ідеологію, ця політична структура здобула репутацію проєкту, орієнтованого в першу чергу на просування інтересів Карбаускіса. Варто зазначити, що його стосунки з лідером "В ім'я Литви" Сквернялісом є досить напруженими.
Однією з можливих альтернатив може бути укладення союзу з Ліберальним рухом, який має 12 мандатів і є частиною діючої коаліції. Лідерка цієї партії, Вікторія Чміліте-Нільсен, висловила готовність до участі в такій коаліції, але за умови, що в її складі не буде представників "Зорі Німану" і "селян".
Однією з можливих проблем можуть стати ідеологічні суперечності, оскільки соціал-демократи вказуватимуть на необхідність формування нового уряду з акцентом на соціальні аспекти.
Замість цього, така коаліція отримає 78 місць, що забезпечить їй високу стабільність.
Яка інформація вже доступна про майбутній уряд Литви?
Наразі - небагато, адже навіть кандидатура потенційної голови уряду мало знайома литовцям. Вілія Блінкявічюте працювала в уряді Литви у 2000-2008 роках на посаді міністра соціального захисту та праці.
Результати її діяльності на цій посаді викликали багато суперечок: з одного боку, вона змогла значно підвищити соціальні виплати, але з іншого - це стало предметом критики, оскільки такі виплати суттєво погіршили економічну ситуацію в Литві під час фінансової кризи 2008 року.
А із 2009 року Блінкявічюте працювала депутатом Європейського парламенту, а тому попри посаду спочатку заступника голови партії, а згодом - лідерки соціал-демократів, була дещо відсторонена від внутрішньої політики.
Відомо також, що соціал-демократи в новій урядовій команді прагнуть отримати десять міністерських посад, але поки що оголосили лише про найбільш ключові з них - Міністерство фінансів і Міністерство соціального захисту.
Цікаво, що ключові для України позиції керівників Міністерства закордонних справ та Міністерства оборони в даний момент не підлягають обговоренню.
Виглядає так, що ці питання не заслуговують на увагу з боку соціал-демократів. У такій ситуації було б доцільно, щоб ці позиції були віддані лібералам, за умови, що їх включать до коаліції.
Останнє - важливий сигнал для України.
Очевидно, що від будь-якого уряду Литви не варто чекати суттєвої корекції зовнішнього курсу. Тож можна бути впевненим, що за уряду Блінкявічюте курс на підтримку України буде збережено.
Доказ цього - нещодавня заява Блінкявічюте, що новий уряд не буде зменшувати бюджетні витрати на оборону, навіть попри те, що вони складають дуже високий показник - 3,5% від ВВП.
Особливо варто зазначити, що у Литві зовнішня політика традиційно вважається прерогативою не стільки уряду, скільки президента.
Соціал-демократи здобули свою перемогу, головним чином, завдяки звинуваченням на адресу чинного уряду, який, на їхню думку, надмірно зосереджується на міжнародних справах, ігноруючи потреби своїх громадян.
Це може призвести до ситуації, коли новий уряд Литви не проявить таку ж рішучість у підтримці Києва та у покаранні Росії, як це робили представники консервативної партії.
