Бізнес зазнав втрат: які нові податкові зобов'язання нас очікують?
Верховна Рада у першому читанні проголосувала за законопроєкт №11416-д про підвищення податків. Експерти розповіли, кого торкнеться податкове навантаження, якщо закон приймуть в цілому.
Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт №11416-д, який передбачає підвищення податків на 58 мільярдів гривень у 2024 році. Цю інформацію озвучив народний депутат Ярослав Железняк.
Законопроєкт передбачає:
За законопроєкт проголосували 241 депутат, проти виступили 14, 28 утрималися. Планується, що податкові зміни збільшать держбюджет у 2024 році на 58 млрд грн, і на 137 млрд грн у 2025.
Згідно з інформацією з документа, ключові зміни стосуватимуться збільшення військового збору з 1,5% до 5%. Як повідомляє видання OBOZ, українець із заробітною платою в 30 тисяч гривень після цього підвищення сплачуватиме не 450 гривень (за ставкою 1,5%), а вже 1 500 гривень (за новою ставкою 5%).
ФОП третьої групи, який має щомісячний дохід у 30 тисяч гривень, почне сплачувати на 300 гривень більше через новий військовий збір у розмірі 1%, котрий раніше не стягувався. У той же час, ФОП другої групи з аналогічним доходом буде змушений виплачувати на 800 гривень більше, оскільки тепер він зобов'язаний сплачувати військовий збір, що становить 10% від мінімальної заробітної плати.
Крім того, банки заплатять податок на прибуток у розмірі 50%. Це пояснюють тим, що вони змогли отримати фактично аномальні доходи на кошти ОВДП. Небанківські фінансові установи заплатять 25% податку на прибуток.
Є ще один цікавий аспект: як підкреслив Железняк, в Україні можливе введення підвищення податків "заднім числом".
"Оскільки до жовтня закон не буде остаточно ухвалений, його впровадження відбудеться з 1 жовтня, - зазначив депутат."
Фахівці підкреслюють, що збільшення податків було неминучим. Ці кошти вже закладені в проєкті державного бюджету на 2025 рік.
"В іншому випадку виникне прогалина, а нам необхідні кошти для підтримки армії," - поділився в інтерв'ю Радіо Свобода інвестиційний банкір і фінансовий аналітик Сергій Фурса.
В програмі Громадського радіо Олександр Бондаренко, керуючий партнер Бюро інвестиційних програм, підкреслив, що існують реальні підстави, які змушують уряд нашої країни приймати рішення про збільшення податкових ставок.
"Ситуація з недостатністю доходів державного бюджету та дефіцитом фінансування оборонних потреб стала суттєвою проблемою. Ми усвідомлюємо, з чим це пов'язано. У першій половині 2024 року більшість витрат на оборонні закупівлі, зокрема на снаряди та зарплати військовослужбовцям, покривалися за рахунок наших власних коштів. Фінансування армії здійснюється за рахунок наших податків, оскільки міжнародні партнери України не надають необхідної підтримки. Обсяги військової техніки, що надійшли, були недостатніми, і нам доводилося купувати її за власні кошти. Це призвело до дефіциту державного бюджету в третьому та четвертому кварталах 2024 року, що, в свою чергу, стало причиною підвищення податків", - зазначив він.
Існували й альтернативні способи поповнення бюджету фінансами. Наприклад, замість введення військового збору було б доцільніше підвищити податок на додану вартість. Цей непрямий податок закладено у ціну товарів та послуг, що означає, що його сплачують усі, незалежно від того, працюють вони легально чи ні.
"Було б доцільніше підвищити податки на споживання, зокрема ПДВ. Військовий збір сплачують лише ті, хто працює "в білу", що фактично є покаранням для чесних платників податків. ПДВ ж сплачують усі без винятку: і ті, хто працює легально, і ті, хто веде "сірий" або "чорний" бізнес. Це податок на споживання, що є більш справедливим підходом: чим більше споживаєш, тим більше сплачуєш. Нажаль, через популістські настрої політики не готові приймати такі рішення, внаслідок чого ми спостерігаємо підвищення військового збору", - зазначає Сергій Фурса.
Критикують закон №11416-д експерти, економісти, політики та бізнес. Наприклад, Нацбанк вже висловив незадоволення щодо підвищення податку на прибуток банків до 50%. В НБУ планують оголосити пропозиції щодо розширення можливостей покриття дефіциту бюджету банками до кінця тижня.
"Ризики від такого кроку для розв'язання завдання фінансування дефіциту та стабільного зростання кредитування будуть більшими, ніж користь... Баланс досить крихкий і його треба підтримати",- каже глава НБУ Андрій Пишний.
Співзасновник monobank Олег Гороховський висловив свою думку в Telegram, підкресливши, що український бізнес зазнав серйозних втрат.
"Тепер можна з певністю стверджувати, що у суперечці між бізнесом і урядом щодо підвищення податків бізнес виявився в програші. А для додаткового підкреслення ситуації активним учасникам опору заднім числом було введено податок у розмірі 50%," - зазначає він.
Також не задоволені новим законом бізнеси, які займаються паливом. Вони застерігають, що новий податковий закон ставить під загрозу роботу малого та середнього бізнесу, і це може спричинити закриття регіональних АЗС.
Асоціація Паливно-енергетичного бізнесу на своїй сторінці у Facebook пише, що законопроєкт №11416 передбачає введення авансових внесків для АЗС до 80 тис. грн за кожну заправку.
"Хоча ця сума може виглядати незначною для великих учасників паливного ринку, вона може відігравати вирішальну роль для багатьох малих автозаправок, особливо в містах, що знаходяться далеко від обласних центрів. У таких місцях великі мережі зазвичай не відкривають свої станції, оскільки зосереджуються на основних трасах і густонаселених районах, тоді як потреби місцевих жителів задовольняють саме маленькі заправки," - підкреслюють представники Асоціації.
Таке рішення з боку законодавців може викликати закриття маленьких автозаправних станцій, які постачають паливо для віддалених населених пунктів. Внаслідок цього місцеві жителі можуть зіткнутися з проблемою нестачі пального.
Проте наслідки нового закону торкнуться не лише бізнесу. Як зазначила народна депутатка Ніна Южаніна, лікарі, вчителі, працівники соціальної сфери, а також сфери обслуговування та інші громадяни, які отримують бюджетні виплати, також зазнають негативного впливу. Вони зобов'язані будуть платити військовий збір не в розмірі 1,5%, а вже 5%. Це особливо важко дається тим, хто має і так невисокі доходи, пояснила депутатка під час ефіру на телеканалі Київ 24.
У той же час особи з високими доходами не зазнають значних втрат, адже вже мають більше засобів. Також під ударом опиниться приватний сектор, який, аби уникнути податкового навантаження, почне приховувати частину зарплат, що призведе до зменшення надходжень до бюджету з "білих" зарплат. Ще одним негативним наслідком, про який повідомила нардепка, є зменшення прибутків підприємств, які, у свою чергу, можуть втратити ще більше працівників.
Южаніна детально пояснила, яким чином бізнес може постраждати. На її думку, спочатку роботодавець буде змушений підвищити фонд заробітної плати для покриття нового податку, що призведе до зниження його "фінансових результатів до оподаткування". У свою чергу, це викличе відповідне зменшення податку на прибуток. Таким чином, бюджет отримає вигоду лише на протязі одного місяця, а згодом підприємства можуть зазнати закриття через неспроможність витримувати податковий тягар.
"Які події очікують нас найближчим часом? Які зміни можуть відбутися через пів року або рік, коли з’являться численні підприємства, які не зможуть витримати економічні виклики?" - зазначила Южаніна.
