Основний страх західного суспільства полягає в питанні: де знайти рятівника-героя?

Кіно – це не тільки спосіб розваги, а й відображення страхів та інтересів суспільства. Провідна тема вторгнення в масовому кінематографі може багато чого розкрити. Наприклад, які страхи найбільше турбують західний світ?

Протягом останніх 2,5 років я не мав можливості дивитися фільми - просто немає часу. Але кіно мені завжди подобалося, раніше я переглядав багато стрічок. І ось, прокинувшись від грому, я вирішив глянути свою стрічку. В ній виявилося безліч фрагментів з різних фільмів і серіалів, про які я навіть не чув.

У мене виникає відчуття, що більшість з цих фільмів і серіалів так чи інакше пов’язані з темою вторгнення. Це можуть бути як прибульці, так і паралельні світи, або ж загрози, що походять з глибин нашої планети. Коли переглядаєш окрему стрічку, це більше нагадує розвагу. Проте, якщо за один раз переглянути кілька десятків таких фільмів (особливо коли ви всі спали, і нових повідомлень у стрічці не було), складається враження про якийсь загальний тренд. Вторгнення загрожує цивілізації, і протистояти цій загрозі можуть лише кілька відважних героїв. Це викликає три основні версії:

1. Західна цивілізація відчуває глибокий страх перед можливим вторгненням. Демонстрація нападу варварів вважається неполіткоректною, в той час як інші форми агресії сприймаються інакше. Це свідчить про сублімацію ксенофобії. А за нею криється ще одна фобія – в сучасному постмодерному світі, позбавленому героїзму, немає кому захистити цивілізацію. Героїв більше немає. Молодь вчать бути політкоректними, а не ставати на захист і проявляти героїзм.

2. Усе це — лише плоди моєї хворобливої фантазії, адже насправді немає жодного тренду. Це всього лише вічна боротьба цивілізації з варварством — архетип, що пронизує культуру з давніх часів, починаючи з Гільгамеша, Енкіду та Хумбаби. Теми, здається, вичерпані, а потреба у створенні нових творів залишається, тому митці переосмислюють стародавні епоси у сучасному контексті.

3. Це не просто моя хвороблива фантазія чи прояв сублімації; глибока держава усвідомлює існування проблеми і починає (через різноманітні непрямі впливи) формувати нове покоління героїв, які мають на меті врятувати постгероїчну цивілізацію.

Я відкидаю версію про налаштування алгоритму, оскільки раніше не звертав уваги на подібні речі, і алгоритм не мав шансів вивчити мої вподобання. Яка ваша думка з цього приводу?