Міжнародний аудит НАБУ: аналітик висловлює скептицизм щодо істинних змін та поліпшення функціонування бюро | УНН
Експерт виявляє сумнів щодо висновків міжнародного аудиту Національного антикорупційного бюро України. Прогнозується, що аудитори звернуть увагу на технічні недоліки, не зачіпаючи основні аспекти ефективності антикорупційних заходів.
Виникають значні сумніви щодо результатів міжнародного аудиту Національного антикорупційного бюро України, який планується незабаром. Аудитори, ймовірно, зосередяться на незначних формальних недоліках, ігноруючи суттєві проблеми в діяльності антикорупційних органів. Таку позицію висловив в ексклюзивному коментарі УНН адвокат та колишній радник директора Державного бюро розслідувань Олег Шрам.
"З огляду на те, що відбувається навколо цього аудиту, скоріш за все, вони будуть перевіряти лише останній період діяльності НАБУ - рік чи пів року, не більше. Хоча мали б перевірити з 2015 року. Я сумніваюсь, що там будуть виявлені якісь недоліки такі, про які насправді знає суспільство, а аудитори ці недоліки зафіксують. Скоріш за все, вони зроблять вигляд, що там все було добре, і що це успішна реформа і успішний орган", - зазначив він.
На його думку, аудитори, ймовірно, у своєму звіті зазначать лише деякі формальні недоліки в роботі НАБУ, не звертаючи уваги на суттєві та ключові питання, що стосуються ефективності функціонування цього органу.
"Якби був належний аудит, якби справді це був аудит і він проводився незалежними і професійними особами, - єдиний би їхній висновок мав би бути про необхідність ліквідації цього органу", - вказав Шрам.
Експерт зазначив, що результати наступного аудиту, ймовірно, не матимуть жодного впливу на репутацію НАБУ, оскільки вона вже "була підірвана з перших років існування бюро, і навіть проведення цього аудиту не дозволить врятувати імідж організації".
"Питання в тому, чи спроможний цей орган протидіяти корупційним злочинам і впливати на рівень корупції в державі. І суспільство напевно побачило, що воно це не може робити. І побачило це не сьогодні і не вчора, а за 8 років його діяльності. І сам по собі аудит не зможе поліпшити репутацію цього органу. Репутацію треба поліпшувати своєю щоденною і ефективною роботою", - вважає ексрадник директора ДБР Шрам.
Контекст
НАБУ готується до першого міжнародного незалежного аудиту піж керівництвом директора Семена Кривоноса. Іноземні партнери вже надали Кабміну пропозиції, хто має увійти в комісію, що проводитиме аудит.
Директор НАБУ Семен Кривонос нещодавно висловив сподівання щодо початку аудиту, який має виявити як позитивні, так і негативні аспекти роботи бюро.
Варто підкреслити, що перший аудит відбувається через рік після призначення директора бюро. Проте, поточний керівник Семен Кривонос займає цю посаду з 6 березня 2023 року, що означає, що він вже працює на цій посаді майже півтора року.
Давайте додамо.
Останнім часом все частіше звучать заяви про можливу втрату незалежності антикорупційних органів в Україні. Зокрема, нещодавно звільнений перший заступник директора бюро Гізо Углава висловлював свої занепокоєння з приводу цього. Він неодноразово підкреслював, що рішення в Національному антикорупційному бюро ухвалюються під впливом зовнішніх факторів, а не на основі правових норм. Серед осіб і установ, які, на його думку, здійснювали такий тиск, він згадав активістів Центру протидії корупції (ЦПК) та голову Комітету Верховної Ради з антикорупційної політики, яка раніше працювала в ЦПК.
Углава неодноразово підкреслював, що дії проти нього свідчать про серйозні проблеми в процесі розслідування НАБУ, які орієнтовані на досягнення зовнішніх цілей, а не на встановлення істини.
Ситуація навколо Углави, якого усунули з посади після його заяв про проблеми в НАБУ, може суттєво позначитися на майбутніх міжнародних аудитах цього органу. Висловлені Углавою закиди щодо тиску, корупційних схем і можливих маніпуляцій всередині НАБУ можуть привернути більше уваги аудиторів до внутрішніх питань бюро. Це, у свою чергу, може спонукати їх до більш детального аналізу внутрішніх процедур, систем контролю та звітності.
Раніше УНН згадував, що за оцінкою аудиторів, колектив НАБУ перебуває у пригніченому стані, потребує психологів і більшість зі співробітників планує звільнитися найближчим часом.
При цьому НАБУ не має довіри українців, а економічний ефект від їх діяльності балансує на нулі. Адже за ці роки на НАБУ, САП, НАЗК та ВАКС було витрачено з бюджету десятки мільярдів гривень.
Причиною недовіри до антикорупціонерів можуть бути гучні звинувачення топ чиновників з боку НАБУ, які в результаті завершуються виправдальними вироками. Прикладом є справа ексміністра Володимира Омеляна. Його звинуватили у втратах бюджету через зменшення портових зборів, які він запровадив. Але у суді всі аргументи детективів та прокурорів САП були вщент розбиті як нікчемні. До речі, жодних публічних вибачень перед Омеляном та покарання за незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності ані детективи НАБУ, ані прокурори САП не понесли.
Схожа ситуація може трапитися з колишнім міністром Миколою Сольським, якого в травні звинуватили в незаконному привласненні земель в Сумській області на користь учасників АТО. Ця справа вже має вісім років, і терміни слідства давно вичерпані, але детективи вирішили заговорити про це лише цьогоріч. Це сталося в той час, коли Сольський досяг значних успіхів у переговорах з польською стороною стосовно експорту сільськогосподарської продукції.
Однак, матеріали, доступні для громадськості, вказують на сумнівність доказів, які представили детективи. Це підтверджується експертним висновком про маніпуляції з експертизами в цій справі. Одну з експертиз вони намагалися "знищити" та скасувати через суд, ймовірно, через те, що результати цієї експертизи свідчили про невинність екс-міністра.
