Олена Степова: Незрозуміла ситуація в ОРДЛО, що висмоктує фінанси з окупаційної влади – Блоги | OBOZ.UA

Сьогодні ми знову звернемося до питання ресурсів у війні, адже ця тема має велике значення.

На війні жодна тема не є зайвою. Існує безліч питань, які наше важке сьогодення підносить нам на розгляд. Деякі з новин, розслідувань чи аналітичних звітів можуть бути жахливими, дратівливими, або на перший погляд здаватись незначними, такими, що не варті уваги. Проте всі вони складають єдину картину, і нам необхідно їх аналізувати, аби повністю усвідомити реалії війни. Інакше, без чіткого розуміння, ми ризикуємо не лише програти, а й втратити шанс на виживання.

Зазвичай, суспільство більше приваблюють теми, пов'язані з активними бойовими діями — події на фронті, полонені, обміни, а також руйнівні удари, які завдають наші герої ворогу. Звісно, перемоги надають нам сил і енергії, тому інформація про успіхи сприймається з великим ентузіазмом. Проте рутинні аспекти, пов'язані з життям на окупованих територіях або в самій росії, не викликають такого ж інтересу, як хотілося б. Це сумно, адже в цих моментах криється справжня суть війни.

Насправді, наші досягнення, точні удари по складах ворога, його скупченням, а також результати розвідки і численні невидимі зусилля, які призводять до вражаючих результатів, базуються на ретельному аналізі даних, отриманих від противника або з окупованих регіонів. Важливою складовою цієї війни є спостереження за поведінкою суспільства в Росії та в ОРДЛО, а також подіями, що відбуваються на захоплених територіях.

Найменші зміни там, це ознака глобальних змін у стратегії війни. ОРДЛО та прикордоння росії це перше за все військова логістика. Тому використання росією ресурсу окупованих територій тема номер один.

Ще раз підкреслю, адже вже ділилася цією думкою: на жаль, Росія ефективно експлуатує ресурси захоплених територій. Це питання потребує нашої уваги. Загалом, ресурси, пов’язані з війною, мають величезне значення для аналізу та прогнозування, тому я постійно звертаю на них увагу.

Окупант завжди готуючись до нападу аналізує усе, що він може використати загарбавши територію. Саме так. Без задіяних зовнішніх ресурсів росія не може виграти війну, а тим більше вести довготривалі військові дії.

Прораховуючи окупацію, росія передбачала й усі витрати на утримання окупованих територій та зиск з них.

Спаскудження окупованих територій сміттям з росії... Що ж, маємо визнати, гарно використано ресурс окупованої землі, території, а також отримано непоганий суспільний дивіденд, бо ж ростовчани у захваті. Усе сміття з Ростовщини поїде на окуповані території Луганщини залишиться там, незважаючи будуть ці території окуповані чи звільнені.

Земля є найціннішим активом у війні для агресора. Першими ресурсами, до яких звертаються загарбники, стають території та населення. Це підтверджується подіями в ОРДЛО.

Земля є простором, що може бути використаний відповідно до власних потреб. Наприклад, її можна застосовувати для скидання відходів або для розміщення зброї. Крім того, вона слугує важливим ресурсом для виробництва товарів, які є вкрай необхідними для Росії. Адже перші продукти, які вивозять з окупованих регіонів, – це зерно та інші сільськогосподарські вироби.

А ще, земля, це територія, тобто дороги, автомобільні, залізничні колії, які біжать й біжать, з'єднуючи міста та села. От саме про це ми поговоримо. Про використання землі для отримання сільськогосподарської продукції ми вже говорили, а ось про використання окупантом доріг та залізниці - ні. А варто! Варто, бо це найвикористовуваніший з ресурсів.

Скільки кілометрів доріг залишилися в окупації, мостів, залізничних колій? Хтось рахував? Робив аналіз цих артерій, вен, які зараз працюють на окупанта? А по ним зараз окупанти везуть зброю, солдатів, годують колаборантів, ці дороги зараз працюють на окупанта на повну й допомагають просуватися далі. Й інші дороги, які захопить окупант, також будуть працювати на нього.

У місті де я жила, нагадаю, це місто Довжанськ Луганської області, прикордоння з росією, є місто супутник, Вознесенівка (раніше Червонопартизанськ), біля нього єдине на Луганщині залізничне КПП "Червона могила". Це найбільша залізнична розв'язка, яка з'єднує заліз залізницю росії та України. Вона на цей час працює, й з 2014 року, з моменту окупації щодень по цій залізниці йдуть потяги зі зброєю, паливом, будівельними матеріалами. Це є ще один приклад використовування ресурсів окупованих територій. Ця залізнична артерія тягнеться з росії до Луганщини, з'єднує Луганщину з Донеччиною й тягнеться аж до Криму. Навантаження на неї зараз дуже велике, й 90 відсотків перевезень, це військові перевезення.

Це стосується й автомобільних доріг. Але, тут є нюанс. Якщо залізничні колії не потребують багато вкладень та утримуються колаборантами в гарному стані та не мають великих руйнувань, то ось автомобільні дороги ОРДЛО у поганому стані, потребують значних вкладень від окупанта та постійного обслуговування. Автомобільні дороги ОРДЛО це чорна діра, яка тягне з окупанта кошти. Але, як би там не було, вони працюють й теж є артеріями, по яким йде "кров" війни, забезпечуючи її життєдіяльність.

На сьогоднішній день Росія реконструювала значний автомобільний шлях, що з'єднує Ростовську область з окупованим Мелітополем. Ця магістраль, довжина якої становить 372 км, стала ключовою артерією для військової логістики Росії, забезпечуючи перевезення найбільшої кількості військових вантажів. Відкриття цієї траси призвело до зменшення стратегічної важливості Кримського моста.

Варто знати, що росія відкрито планує подальше використання ресурсу окупованих територій, а це означає, що війна отримає додаткові ресурси.

На Ростовщині прийняли план продовження відбудови сухопутного коридору, автобану та залізниці, які об'єднають Ростов-на-Дону, пройде по окупованим територіям України, з'єднає Мелітополь, Маріуполь, Генічеськ, Джанкой, Керч й повернеться на Ростовщину. Цю трасу назвали символічно "новороссия", щоб трошки підкреслити вклад Донбасу в окупацію та війну. Це маніпулятивно-психологічний прийом для підтримки морального духу мешканців ОРДЛО.

Маршрут М-280 (або P-280) стартує від кордону з Ростовською областю Росії, перетинаючи території Луганщини та Донеччини. Він проходить через Новоазовськ і є частиною так званого Азовського кільця — швидкісного шляху, що оточує Азовське море і формує важливий автомобільний коридор до Криму.

Звичайно, наявність чотирьох смуг значно покращить ефективність військової логістики для російських сил. Це, безумовно, негативний аспект.

Як прикро, що агресор без жодних наслідків експлуатує захоплені території, розвиваючи власну інфраструктуру. Яке покарання його спіткає? Чи зможемо ми цьому завадити? На сьогодні ці питання залишаються відкритими. Проте очевидно одне: агресор продовжує укріплювати свої логістичні можливості.

До речі ростовчани негативно сприйняли цю новину, бо росія вкладає гроші в окуповані території, тоді як дороги Ростовщини залишаються у небезпечному для водіїв стані. А ще, вже стабільно для носіїв "великого и могучего" при складанні мапи росіяни зробили купу помилок у назвах, як українських так й російських міст, що викликало ще більшу хвилю обурення російських платників податків.