"Курська операція залишить свій слід в історії": українські захисники, які нині перебувають на передовій, поділилися деталями свого прориву та труднощами, з якими їм довелося зіткнутися.

Курська операція виявилася винятковим явищем не лише в контексті кампанії Сил оборони України, розпочатої внаслідок повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, але й викликала численні порівняння з подіями Другої світової війни. Одним із ключових підрозділів, що досягли значних успіхів у цій операції, став 225-й окремий штурмовий батальйон Збройних сил України. Мені пощастило поспілкуватися з бійцями, які безпосередньо брали участь у цій важливій атаці.

Підрозділи 225-го ОШБ з перших днів Курської операції відповідали за прорив оборони противника і вклинювання якнайглибше в Курську область РФ. Але головний ефект, який справила операція 6 серпня на багатьох, - це повна несподіванка та нерозуміння того, що відбувається: наскільки далеко може це зайти? У свою чергу рівень секретності заслуговуває на особливу увагу, про що я просто не міг не спитати командирів і бійців батальону.

- Коли ваш підрозділ входив у Курську область, ви були обізнані про те, куди саме прямуєте?

Командир 225-го окремого штурмового батальйону Олег Ширяєв: Безумовно, ми мали всю необхідну інформацію.

Швед, командир 1-ї штурмової роти: Так, перша мета була прорвати лінію оборони, для того щоб інші підрозділи могли заходити вглиб Курської області.

Сан Санич, командир роти вогневої підтримки, розповідає: «Інформацію про місце проведення операції ми отримали приблизно за 24 години до старту. Раніше нас повідомили, що наш напрямок – Сумська область».

Чіп, командир штурмової роти 225-го ОШБ: Так, повне розуміння того, куди ми заходимо, та завдань. За декілька днів вони були поставлені та доведені до особового складу.

- Чи була попередньо у вашого підрозділу дещо інша, інтенсивніша підготовка? Тобто чи відчувалося, що вас готують до чогось серйозного?

Швед: Підготовка до цього етапу війни була на найвищому рівні, але часу було вкрай мало. Ніяких особливих емоцій не виникало, лише відчуття бойового духу.

Сан Санич: Частина батальйону (а саме спеціальні штурмові роти) проходила посилені тренування, проте у нас вони завжди на максимальних обертах. Це тактика, медицина, саперна справа, картографія, "Кропива", орієнтування на місцевості, зв'язок... Друга частина батальйону тримала оборону у Часовому Яру і звідти була перекинута до Сумської області.

Чіп: Ми постійно готуємося з максимальною віддачею та енергією, а після кожного виконання бойового завдання проводимо доукомплектування.

- Які локації ви пройшли з 2022 року та як ви можете оцінити унікальність Курської операції порівняно з попереднім досвідом у зоні бойових дій в Україні?

Олег Ширяєв: Пройшли бої на Харківщині, в Донецькій області. В Часіку були складніші бої, ніж на Курщині.

Сан Санич: Наш батальйон здійснив бойові дії в найгарячіших регіонах - Харківщина, Бахмут, Макіївка, Горлівка, Авдіївка, Часів Яр. Кожна з цих локацій має свої унікальні характеристики, і методи ведення бою, а також типи зброї й техніки варіюються в залежності від обставин. Початок Курської операції відзначався динамічними діями, здійснюючи рейди на броньованій техніці з підтримкою важких кулеметів. Несподіваність та швидкість стали ключовими факторами успіху цієї операції.

Чіп: Так, операція в Курській області є унікальною та інноваційною.

Які враження від опору ворога в Курській області? Чи мали росіяни готовність до подібного розвитку подій? І навіть якщо їхня підготовка була недостатньою, наскільки суттєвою є різниця між підготовкою їхнього курського угруповання та вашим підрозділом?

Олег Ширяєв: Всі основні сили були зосереджені на Покровську та Харківщині. Коли ми ініціювали операцію, це стало несподіваним ударом для супротивника. Проте не можу стверджувати, що тут була мала кількість військ. На всіх ВОПах та РОПах розміщувалася достатня чисельність особового складу. Вони усвідомлювали, що ми плануємо наступ.

Швед: Я ніколи не зменшував значення супротивника, просто ми маємо кращу організацію і більшу мотивацію в порівнянні з Збройними Силами Росії.

Сан Санич: Росіяни були не готові, на першій лінії стояли строковики, молоді пацани, які ще життя не бачили, - вони охоче здавались у полон, опір був мінімальним. Контрактники та "Ахмат" втекли першими, а строковиків покинули. Якщо порівнювати підготовку нашого батальйону з супротивником, то підготовка та мотивація в нашому батальйоні на порядок вища, ніж у супротивника.

Чи мали ви змогу взяти в полон російських солдатів? Скільки саме було затримано вашим підрозділом, якщо це не є таємницею?

Олег Ширяєв повідомив, що наш спеціальний штурмовий батальйон захопив більше 50-ти військовополонених.

Сан Санич: Це представники різних груп - строковики, мобілізовані, кадировці, африканці - справжній мікс.

Чи існувала трофейна техніка і в якій кількості? Які зразки найчастіше ставали трофеями, і чи можна згадати про якісь цікаві та незвичайні екземпляри?

Сан Санич: Техніки було мало, щось нам дісталося з трофеїв, але небагато, бо ми штурмовий батальйон і йдемо першими. А ті, хто йдуть за нами, напевно, нормально набрали трофеїв.

Швед: Найбільш поширеними трофеями виявились автоматичні гвинтівки, які використовуються в окопах як резервна зброя для бійців. Мій підрозділ не натрапляв на якісь особливі або незвичайні трофеї.

Які сильні та слабкі аспекти проявилися в курському угрупованні російських окупантів? Яка теперішня ситуація з цим угрупованням після кількох тижнів активних бойових дій?

Олег Ширяєв: Російські війська активізують свої зусилля, суттєво збільшивши чисельність своїх підрозділів. Тут діють декілька морських піхотних бригад, зокрема 810-та бригада.

Швед: Слабка сторона - у них немає ніякого розуміння, що їм робити. Сильні сторони - це авіація, дрони. Зараз їх угруповання просто не розуміє, де ми знаходимося, тому що ми постійно рухаємося вперед, не розуміють, де нас ловити. Стан у них не дуже добрий.

Чіп: Слабкі через те, що немає злагодженості та їх командування покидало своїх бійців та втекло.

- На вашу думку, чого не вистачало нашому угрупованню під час виконання поставлених завдань у КО, щоб довести результативність до максимуму?

Швед: У нашій команді ресурси завжди були в достатку. Ми успішно реалізуємо всі поставлені завдання на 100 % і навіть перевищуємо ці показники.

Сан Санич: Усі завдання, поставлені нашому підрозділу, були виконані на повну міру та в установлені терміни. Якщо б виникла необхідність просунутися до Курська або в інше місце, ми б це здійснили. Проте такої мети не було.

Чіп: На мою думку, все було продумано дуже добре. Ті проблеми, з якими ми стикалися, вирішували миттєво.

Яким чином ви могли б охарактеризувати бойовий настрій росіян та їхнє прагнення захищати свою незалежну землю?

Олег Ширяєв: Їх бойовий настрій залишається на високому рівні. Не слід недооцінювати суперника.

Швед: Я можу оцінити ситуацію задовільно, оскільки супротивник активно протидіяв. Якби все було настільки легко, наші результати були б значно кращими.

- Як ви вважаєте, який вплив Курська операція може здійснити на хід війни в майбутньому (або вже здійснює)?

Олег Ширяєв: Протягом останніх чотирьох століть це є одним із найбільш значних вторгнень на територію супротивника, здійснених українськими силами з часів Сагайдачного.

Сан Санич: Відтягнути війська противника з нашої території, перенести бойові дії на територію Росії, створити внутрішню напругу в суспільстві, незадоволення діями влади тощо.

Чіп: Я вважаю, що це матиме значний успіх і суттєво вплине на розвиток подій у війні, залишивши слід в історії.

P.S. Протягом останнього місяця з початку Курської операції в українському (і не лише) інформаційному полі з'явилося безліч скептичних і песимістичних думок щодо доцільності цієї акції. Однак, як ми можемо спостерігати сьогодні, результати вже відчутні, і самі солдати з передової Курської області підкреслюють важливість та значну ефективність проведеної операції.

Від себе можу сказати, що був вдоволений можливістю поспілкуватися з бійцями 225-го ОШБ, які вже залишили свій слід в історії воєн і конфліктів. Це підрозділ, який першим вступив на територію Росії після Другої світової війни, що допомогло розвіяти міф про непереможність та недосяжність РФ із її умовними червоними лініями.