Середньострокові перспективи програми МВФ: труднощі для підприємств та уряду


керівниця наукових досліджень Інституту Growford

Під час пʼятого перегляду програми EFF українська влада зобов'язалася виконати нові умови, а експерти МВФ представили своє бачення макроекономічної динаміки України до завершення програми та впродовж наступних десяти років, до 2033 року.

Рамки макроекономічної політики України та політичні заходи, прописані в меморандумі, потребують комплексного аналізу та експертного обговорення.

По-перше, слід зазначити, що програма EFF акцентує увагу на фіскальній консолідації, розглядаючи її через призму бюджетних доходів як основний засіб для забезпечення державних витрат та відновлення боргової стійкості.

Саме тому уряд взяв на себе зобов'язання підвищити доходи: як шляхом збільшення податкових ставок та запровадження нових зборів, так і шляхом вдосконалення системи податкового адміністрування. Враховуючи ці обставини, бізнес-структури та населення повинні бути готові до збільшення податкових зобов'язань як під час війни, так і після її завершення.

З одного боку, збільшення податкових ставок буде виправданим через величезні витрати на відновлення економіки та підтримку тих, хто постраждав від війни. З іншого боку, таке рішення вимагатиме впровадження економічних і політичних механізмів, щоб уникнути уповільнення економічного зростання та нової хвилі еміграції серед населення.

У період воєнного стану передбачається несуттєве збільшення податків. Зокрема, на четвертий квартал 2024 року і 2025 рік заплановане підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, його поширення на спрощену систему, запровадження попереднього оподаткування АЗС, підвищення ставки податку на прибуток для небанківських фінустанов до 25% і, можливо, для банків до 50%. За оцінками МВФ, такі заходи забезпечать надходження до бюджету-2025 127 млрд грн або 1,5% ВВП.

У меморандумі зазначено, що уряд прийняв закон, який передбачає поетапне приведення акцизних ставок на паливо у відповідність до чинних норм Європейського Союзу. Цей закон, який має на меті гармонізувати акцизи на тютюнові вироби з мінімальними вимогами ЄС, повинен бути затверджений не пізніше ніж до завершення 2024 року.

У випадку виникнення непередбачених витрат або недостатніх доходів, влада зобов'язалася вжити додаткових заходів для контролю над бюджетним дефіцитом. Основним кроком у цьому напрямку стане підвищення базової ставки ПДВ, яке вважається ефективним заходом, що дозволить охопити оподаткування тіньової економіки та забезпечити значний фіскальний вплив. Також розглядається можливість переходу від пільгових ставок ПДВ, відповідно до директив Європейського Союзу.

Програма EFF і Національна стратегія доходів передбачають комплексне реформування спрощеної системи з орієнтацією на мінімізацію можливостей для середнього та великого бізнесу легально ухилятися від сплати податків, зокрема під час продажу товарів, незаконно ввезених в Україну. Реформа повинна унеможливити перенесення правових аспектів трудових відносин до системи цивільного права.

У рамках програми EFF зазначається, що уряд розгляне можливість впровадження прогресивного оподаткування доходів фізичних осіб, що сприятиме створенню більш справедливої податкової системи в Україні.

У післявоєнний період передбачено розробку набору ініціатив для реформування податків на викиди вуглецю, що враховує екологічні принципи, а також встановлення основ оподаткування віртуальних активів, які відповідатимуть нормам Європейського Союзу.

Отже, процес інтеграції України до Європейського Союзу грунтуватиметься на європейських податкових нормах і вимагатиме від бізнесу відмовитися від практики повної "мінімізації" податків. Іншими словами, українським підприємствам необхідно буде адаптуватися до правових умов цивілізованих податкових взаємовідносин з державою.

Зростання податкових зборів може мати негативний вплив на швидкість економічного відновлення та добробут громадян. В таких умовах уряд повинен буде вжити заходів компенсації, зокрема через розвиток сучасної інфраструктури, реалізацію нової промислової стратегії, впровадження програм технічної та фінансової підтримки з боку ЄС, а також покращення якості освітніх і адміністративних послуг.

Введення нових податків чи підвищення ставок чинних, вірогідно, тиснутиме на ціни. У таких умовах важливо уникати наджорсткої монетарної політики центрального банку.

Актуальний курс і мотиви роботи НБУ надають підстави вважати, що регулятор буде стримувати інфляцію, викликану зростанням податків, безпідставним зменшенням внутрішнього попиту та постійним підвищенням облікової ставки. Подібні заходи можуть загальмувати процес відновлення та обмежити кредитування з боку банків.

На період структурної адаптації та післявоєнного відновлення слід відмовитися від сліпого слідування ідеології інфляційного таргетування з досягненням цільового показника інфляції 5%. Необхідно скасувати положення останнього меморандуму з МВФ, за яким НБУ зобов'язується повернути інфляцію до 5% найпізніше у 2027 році.

Параметри бюджетного дефіциту, встановлені програмою EFF на 2026-2027 роки та прогнозовані Міжнародним валютним фондом до 2033 року, ставлять під сумнів можливості повноцінної відбудови країни за рахунок інвестицій з бюджету та іноземної допомоги. Відповідно до меморандуму з МВФ, фіскальний баланс України без урахування грантових коштів передбачається на рівні -26,1% ВВП у 2023 році, з подальшим зниженням до -24,5% у 2024 році та до -20% у 2025 році. Проте, в 2026 році планується різке покращення до -9,8% ВВП, а у 2027 році - до -3,8% ВВП.

На кінець 2023 року Світовий банк, Єврокомісія та уряд України оцінили загальні потреби на відновлення та реконструкцію в розмірі 486 мільярдів доларів (згідно з звітом RDNA3). Якщо врахувати втрати, що очікуються у 2024 році, то підсумкова сума потреб зросте до приблизно 600 мільярдів доларів. Оцінюючи середньорічні витрати України як одну десяту від цієї суми, отримуємо щорічні витрати на рівні 60 мільярдів доларів.

Експертні оцінки показують, що вказані вимоги до відновлення, враховуючи частку публічного фінансування, призведуть до збільшення бюджетних витрат (з урахуванням внесків донорів) на рівні 12,3% ВВП у 2025 році, 15,5% у 2026 році, 13,8% у 2027 році та 12,7% ВВП у 2028 році.

Таким чином, сумарні видатки зведеного бюджету мають становити 68% ВВП у 2025 році, 59,5% у 2026 році, 54,3% у 2027 році та 51,4% ВВП у 2028 році.

За прогнозами, дефіцит зведеного бюджету, який буде спрямований на фінансування щорічних потреб в області відновлення та реконструкції, становитиме 26,5% ВВП у 2025 році, 21,9% у 2026 році, 17,4% у 2027 році та 15,3% у 2028 році. Ці цифри значно перевищують встановлені програмою EFF допустимі межі бюджетного дефіциту.

Дефіцит бюджету України: прогнози МВФ та особисті оцінки автора, у відсотках до валового внутрішнього продукту.

Джерело: Міжнародний валютний фонд, оцінка автора

Ці дані вказують на те, що програма EFF не має ефективних механізмів для повного покриття витрат на відновлення. Насторожує також брак зобов'язань з боку міжнародних донорів щодо підтримки України після завершення першого кварталу 2027 року.

МВФ прогнозує, що після завершення програми EFF бюджетна підтримка від донорів надходитиме в обсягах від 5 млрд дол. до 12 млрд дол. на рік. Такі суми погано узгоджуються з попередніми оцінками Світового банку та Єврокомісії щодо потреб у фінансуванні відбудови України на рівні 49 млрд дол. на рік (RDNA3).

Зовнішнє офіційне фінансування України (параметри програми EFF), млрд дол.

Джерело: Міжнародний валютний фонд

До завершення програми EFF основними каналами зовнішньої підтримки України будуть Ukraine Facility від Євросоюзу та позика ERA від країн "великої сімки", узгоджена на італійському саміті в червні 2024 року.

Ініціатива ERA передбачає, що кожен донор створює свій власний фінансовий механізм для підтримки України на суму 50 мільярдів доларів. Канада, Японія, Європейський Союз, Великобританія та Сполучені Штати Америки запропонують свої варіанти щодо обсягів, термінів і умов кредитування. Важливо, щоб ці кошти стали доступними до кінця 2024 року і були повністю погашені до 2027 року.

22 жовтня Європарламент затвердив надання Україні надзвичайного кредиту макрофінансової допомоги в сумі до 35 млрд євро в рамках ERA із забезпеченням доходами від російських активів. Максимальний термін погашення - 45 років.

Безперервне фінансування програми ERA в Україні буде забезпечене доходами від заморожених російських активів. За прогнозами, вартість цих активів, яка на червень 2024 року становитиме 173 мільярди доларів, досягне 217 мільярдів доларів до 2027 року. Це забезпечить значний запас, що дозволить Україні та її донорам уникнути фінансових труднощів.

Регуляцією ЄС від жовтня 2024 року сформовані засади Ukraine Loan Cooperation Mechanism (ULCM), який пропонуватиме безповоротну фінансову допомогу Україні на погашення позик ERA. ULCM має отримувати та акумулювати надзвичайні доходи від знерухомлених російських активів, утримуваних здебільшого Euroclear.

95% доходів, які центральні депозитарії ЄС отримують від російських активів, повинні надходити до бюджету ЄС для ULCM. Передбачається, що кошти ULCM будуть витрачатися виключно на погашення зобов'язань за позиками ERA, включаючи як основну суму, так і відсотки.

Таким чином, експертні оцінки вказують на те, що для ефективного планування ресурсного забезпечення відновлення та реконструкції України необхідно переглянути середньострокові бюджетні індикатори, орієнтуючись на значне збільшення витрат і бюджетного дефіциту, а також залучати додаткові міжнародні фінансові ресурси для їхнього покриття.

Related posts